Середа, 27 Бер 2019, 2:07 AM
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна
Меню сайту
Методичний портал
Перлини мудрості
Афоризми
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Правова консультація

Одинока мати: статус, права та пільги

Термін «одинока матір» на законодавчому рівні не визначено, проте відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 р. № 9 одинокою матір’ю вважають жінку, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама.

Отже, основним критерієм для визначення статусу одинокої матері є: виховання та утримування дитини без участі батька. Одержання жінкою аліментів від батька дитини, ведення з ним спільного господарства позбавляє статусу одинокої матері.

Підставою для отримання статусу одинокої матері є відсутність запису про укладення шлюбу або наявність свідоцтва про розірвання шлюбу. Втім, свідоцтва недостатньо. Необхідно підтвердити факт того, що батько справді не бере участі у вихованні дитини. Для цього мати може звернутися до суду з позовом про позбавлення його батьківських прав, з приводу чого буде постановлено рішення суду. Можна також звернутися до поліції у зв’язку з необхідністю розшуку батька у справі за позовом про стягнення аліментів. У цьому разі документом, який підтверджує факт неучасті батька у вихованні дитини, буде відповідна постанова слідчого. Також підставою може стати довідка зі школи, садочка про те, що батько не бере участі у вихованні дитини, або подібний акт, складений та підписаний сусідами. Слід додати, що зазначений перелік документів не є вичерпним, а єдиного встановленого зразка документа, який би засвідчував статус одинокої матері, немає.

Законодавство України встановлює низку ПІЛЬГ:

•Відпустка.
Право на додаткову (соціальну) відпустку тривалістю 10 днів без урахування святкових та неробочих днів. Невикористану за минулі роки додаткову відпустку можна взяти будь-коли, або ж у разі звільнення вона буде компенсована грошима.

•Заборона залучення до надурочних робіт та відряджень.
Жінки, котрі мають дітей віком від 3 до 14 років або дітей-інвалідів, не можуть залучатися до надурочних робіт або направлятись у відрядження без їхньої згоди.

•Заборона у відмові в прийняті на роботу.
Ст. 184 Кодексу законів про працю України встановлює заборону у відмові одинокій матері в прийнятті на роботу, зниження заробітної плати та у звільненні за ініціативою роботодавця до досягнення дитиною 14-літнього віку. Якщо роботодавець відмовляє у прийнятті на роботу, то в такому разі він повинен надати письмові пояснення, а жінка, якій відмовлено у роботі, має право звернутись до суду.

•Право на житло.

•Податкова знижка.
Залежно від прожиткового мінімуму податкова соціальна пільга (далі – ПСП) надається одинокій матері y розмірі, що дорівнює 150% суми звичайної ПСП y розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, що становить 1522,50 грн. При цьому граничний розмір доходу повинен становити 2030,00 грн.

•Тимчасова допомога на дітей

Допомога одиноким матерям надається при наявності однієї з таких підстав:

1)рішення суду про стягнення аліментів не виконується у зв’язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення;

2)батько перебуває під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнаний в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;

3)місце проживання (перебування) батька не встановлено.

Для призначення тимчасової допомоги одержувач повинен подати в Управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання (перебування) документи, передбачені п.6 Порядку 189 «Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме»:

•заяву;
•копію свідоцтва про народження дитини;
•довідку про реєстрацію місця проживання (перебування) дитини;
•довідку про реєстрацію місця проживання (перебування) одержувача.

Крім того, залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються такі документи:

•рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з батька аліментів на дитину;
•довідка державної виконавчої служби, яка підтверджує факт несплати аліментів протягом шести місяців, що передують місяцю звернення;
•довідка відповідної установи про перебування батька під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі;
•повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) батька дитини не встановлено.

Розмір тимчасової допомоги залежить від віку дитини і розміру прожиткового мінімуму, гарантованого державою для дитини цього віку. Допомога на дітей, зокрема, одиноким матерям, які мають дітей віком до 18 років, надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї у розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 30% і більше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Прожитковий мінімум на дитину до 6 років становить 1228,00 грн. та на дитину від 6 до 18 років – 1531 грн. Дані про свої доходи потрібно поновлювати кожні 6 місяців в Управлінні праці та соціального захисту населення.

Для того щоб отримати гарантовані законодавством пільги за місцем роботи, необхідно подати в кадрову службу такі документи:

•свідоцтво про народження дитини, в якому відсутній запис про батька;
•свідоцтво про народження дитини і витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абз.1 ч. 1 ст. 135 СК;
•довідка з органів праці та соціального захисту населення про призначення відповідної допомоги.

Згідно з положеннями українського законодавства, одинокий батько теж має відповідні права та пільги. Порядок отримання статусу одинокого батька та аналогічних пільг – такий само, як і для одинокої матері.

Галина ОВСІЄНКО, юрист.

Джерело



ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ДО ПРАЦІВНИКІВ ДИСЦИПЛІНАРНИХ СТЯГНЕНЬ

Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на основі типових правил.

Які види стягнення може бути застосовано до працівника?

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Варто звернути увагу на те, що за одне і те ж порушеннятрудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з заходів стягнення, тобто або догану, або звільнення.

При цьому, роботодавець може приймати рішення: застосовувати до працівника заходи дисциплінарного стягнення чи ні, оскільки застосування таких заходів є виключно правом, а не обов’язком роботодавця (лист Мінсоцполітики від 16.07.2015 р. № 302/06/186-15).

Окрім того, варто пам’ятати, що застосування видів стягнень, які законодавством не передбачено, наприклад, штрафів, є порушенням прав працівника. Разом з тим, протягом строку дії дисциплінарного стягнення до працівника не застосовуються заходи заохочення.

Хто може застосувати стягнення за порушення трудової дисципліни?

Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. 28 вересня 2017 року набрав чинності новий Закон України «Про освіту» № 2145-VIII. З моменту набуття чинності Законом України «Про освіту» всі питання прийняття та звільнення з роботи працівників, а також усі інші питання, що випливають з трудових відносин, вирішує керівник закладу освіти відповідно до трудового законодавства.

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися вищестоящими органами,

Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.

Впродовж якого строку може бути застосовано дисциплінарне стягнення?

Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення,не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Варто звернути увагу на те, що строк для застосування дисциплінарного стягнення починає відраховуватися не з дня вчинення дисциплінарного проступку, а з дня його виявлення.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Який порядок застосування дисциплінарних стягнень?

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Міністерство праці у листі від 29.05.2007 №134/06/187-07 зазначає, що для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності необхідною є наявність винного порушення трудової дисципліни.

У разі наявності поважних причин невиконання або неналежне виконання працівником трудових обов'язків не тягне за собою накладення дисциплінарного стягнення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Часто, на практиці виникає питання щодо того, в який строк роботодавець повинен повідомити працівника про оголошення догани, оскільки Кодекс законів про працю такого строку не містить. Водночас, відповідно до Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників та службовців підприємств, установ, організацій, затверджених постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.07.84 р. № 21, наказ (розпорядження) про застосування дисциплінарного стягнення із зазначенням мотивів його застосування оголошується (повідомляється) працівникові, на якого покладається стягнення, під розписку в триденний термін. Про це також наголошується в листі Мінсоцполітики від 24.05.2012 р. № 81/06/187-12.

Необхідно пам’ятати, що розірвання трудового договору має бути проведено за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, у тому разі, якщо застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення здійснюється, зокрема, за:

- систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

- прогул (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

- появу на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.

Обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) розглядає у п'ятнадцятиденний строк.

Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою.

За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах п’ятнадцятиденного строку з дня надання власником чи уповноваженим ним органом подання. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору.

Рішення профспілкового органу про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим.

Рішення про надання згоди або про відмову в наданні згоди на звільнення працівника є остаточним і не може бути переглянуте вищим за підлеглістю профспілковим органом.

Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до профспілкового органу, суд зупиняє провадження у справі, запитує згоду профспілкового органу і після її одержання або відмови профспілкового органу в дачі згоди на звільнення працівника розглядає спір по суті.

Аналогічно вирішується спір про поновлення на роботі, якщо згода профспілкового комітету на звільнення визнана такою, що не має юридичної сили (закінчився строк її дії, на засіданні не було кворуму, за згоду проголосували не більшість членів комітету присутніх на засіданні, згода давалась на прохання неправомочної службової особи або за ініціативою самого профспілкового комітету).

Власник або уповноважений ним орган має право також замість накладання дисциплінарного стягнення передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу.

В яких випадках може бути зняте дисциплінарне стягнення?

Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року.

Часто на практиці виникають запитання, щодо мінімальних термінів для зняття догани. Варто зауважити, що Кодексом законів про працю не встановлено мінімального строку для зняття догани. Тому догану може бути знято навіть у тому місяці, в якому її було винесено.

 



Як одинока матір я маю право на додаткову оплачувану відпустку. Керівництво районного відділу освіти та бухгалтерія селищної ради запевняють, що у тривалість додаткової відпустки враховують вихідні дні. Чи насправді це так?

Додаткову відпустку працівникам, які мають дітей, надають у календарних днях, враховуючи суботи й неділі (чи інші вихідні дні згідно з графіком роботи). До тривалості відпустки не враховують лише святкові й неробочі дні. «Неробочими» називають не вихідні дні, а дні державних релігійних свят.

Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка всиновила дитину, матері інваліда з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, чи одному з прийомних батьків надають щорічно додаткову оплачувану відпустку тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ч. 1 ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВРдалі — Закон № 504).

За наявності кількох підстав відпустку надають на 17 календарних днів.

Cвяткові та неробочі дні не враховують під час визначення тривалості щорічних відпусток та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи (ст. 5 Закону №504).

У статті 73 Кодексу законів про працю України визначено:

  • святкові дні:
    – 1 січня — Новий рік;
    – 7 січня — Різдво Христове;
    – 8 березня — Міжнародний жіночий день;
    – 1 і 2 травня — День міжнародної солідарності тру- дящих;
    – 9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День Перемоги);
    – 28 червня — День Конституції України;
    – 24 серпня — День Незалежності України;
    – 14 жовтня — День захисника України;
  • дні релігійних свят:
    – 7 січня — Різдво Христове;
    – один день (неділя) — Пасха (Великдень);
    – один день (неділя) — Трійця.

В нашій державі традиційно переважають православні християни, тому найбільші їхні релігійні свята знайшли своє відображення у КЗпП. Представники інших вірувань православні свята не святкують, хоча й не працюють у ці дні. Тому стаття 73 КЗпП має узагальнену назву «Святкові і неробочі дні»



Працівник не хоче йти у відпустку, натомість хоче отримати грошову компенсацію за невикористані дні відпустки. Чи можна виплатити йому компенсацію, щоб він не йшов у відпустку? Чи буде це правопорушенням?

 

Офіційна думка

Відповідно до статті 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок.

Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

Статтею 12 Конвенції МОП №132 про оплачувані відпустки (переглянутої в 1970 році), ратифікованої Україною відповідно до Закону України від 29.05.2001 р. №2481-III, передбачено, що угоди про відмову від права на мінімальну щорічну оплачувану відпустку або про невикористання такої відпустки із заміною її компенсацією чи іншим чином відповідно до національних умов визнаються недійсними або забороняються.

Водночас працівник має право на заміну грошовою компенсацією частини щорічної відпустки. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні (частина 4 статті 24 цього Закону).

Отже, основною умовою для отримання грошової компенсації за частину щорічної відпустки є фактичне використання працівником в обов'язковому порядку 24 календарних днів щорічної відпустки.

Тому за бажанням працівника (за його письмовою заявою) у разі використання ним в робочому році, за який надається відпустка, 24 календарних днів щорічної відпустки, за решту днів невикористаної щорічної відпустки за цей же робочий рік має бути виплачена грошова компенсація.

Статтею 11 Закону України «Про відпустки» забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.

Ненадання щорічних відпусток у терміни, визначені Законом України «Про відпустки» та Кодексом законів про працю України, є грубим порушенням законодавства про працю, за що роботодавець може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством.

Статтею 10 Закону України «Про відпустки» визначений порядок надання щорічних відпусток працівникам.

Відповідно до вищезазначеної статті щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників.

При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Тому, якщо працівник відмовляється використати надане йому Конституцією України, Законом України «Про відпустки» право на відпочинок (щорічну відпустку), зважаючи на те, що роботодавець несе відповідальність за ненадання відпустки, він має право в межах, установлених графіком, без заяви працівника видати наказ про надання йому відпустки.

Відповідно до статті 139 Кодексу законів про працю України працівники зобов'язані своєчасно і точно виконувати розпорядження (накази) роботодавця. За їх невиконання працівника може бути притягнено до дисциплінарної відповідальності.

Лист Міністерства праці і соціальної політики України від 21.06.2012 р. №207/13/116-12

А що на практиці?

Відповідно до ст. 11 Закону про відпустки, забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років.

Ненадання щорічних відпусток у терміни є порушенням законодавства про працю, за що роботодавець може бути притягнений до відповідальності.

Якщо працівник відмовляється використовувати надане йому Конституцією України і Законом про відпустки право на відпочинок (щорічна відпустка), то працедавець (оскільки рішення про надання або ненадання відпустки належить до його компетенції) повинен на період встановлених графіком відпусток без заяви працівника видати наказ про надання йому відпустки за ф. №П -3 «Наказ (розпорядження) про надання відпустки» , затвердженою наказом Мінстату від 05.12.2008 р. №489, не пізніше ніж за два тижні до дати відбуття працівника у відпустку. Якщо працедавець повідомляє наказом про дату початку відпустки пізніше, ніж за два тижні, працівник має право ініціювати перенесення відпустки на інший зручний для себе період.

Відповідно до ст. 139 КЗпП, працівники зобов'язані вчасно і точно виконувати розпорядження (накази) працедавця. За їх невиконання працівник може притягуватися до дисциплінарної відповідальност

Пошук
Календар
«  Березень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Календар подій
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Цей день в історії
Архів записів

Copyright MyCorp © 2019
Конструктор сайтів - uCoz