Хай горять свічки Голодомору.

Запалила свічку, запалила,

Щоби більше лихо не ходило,

Хай палає свічка світлом білим,

Щоб в бабусі серце не боліло…

Щоби більше не прийшло те горе,

Хай горять свічки Голодомору.

Чуєш – душі аж до неба кличуть!

Хай горять вогненні білі свічі!

Пам’ятники болю – з колосками.

Нехай світить кожен дім свічками,

Хай в цей вечір в кожному віконці

Буде крапля вогняного сонця…

Щоб в бабусі серце не боліло,

Свічку запалила білу-білу,

Аби смерть важка вже не ходила,

Запалила свічку, запалила…

Запалити свічку у віконці 26 листопада  у 16 годині закликали  юні п’ятикласники Муравлівської ЗОШ усіх присутніх на шкільному заході присвяченому дню пам’яті жертв Голодомору. Цілий тиждень в холі нашої школи працював інформаційний куток, який допомогла організувати бібліотекар Інна Андріївна. Школярі могли ще раз ознайомитися з трагедією, яку пережила наша країна.  Діти несли сюди квіти, запалювали свічки, розуміючи, що таке лихо більше не повинно повторитись. Діти дуже відповідально поставились до проведення усіх заходів присвячених цій страшній даті.  Було дуже важливим донести до них, що голодомор це не тільки нестача їжі і голодна смерть, а й духовна руїна. Знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови та традицій. Кажуть, що час лікує душевні рани, але рану в серці України, пов’язану з Голодомором  загоїти неможливо. Вона завжди нагадуватиме про те, як у людей відбирали хліб, забирали все, чим можна було підтримувати життя.  Людське життя – найсокровенніший  дар Божий. І ми повинні вчити наших дітей цінувати  своє життя і життя іншої людини. І ніколи не забувати минулого своєї країни, свого народу. Вшановувати пам'ять тих, хто втратив цей дар не за своєю волею.

Педагог-організатор Муравлівської ЗОI Н.І. Зазуліна