Понеділок, 06 Кві 2020, 2:51 PM
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна
Меню сайту
Методичний портал
Перлини мудрості
Афоризми
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » 2015 » Травень » 1 » ПРО ЗМІСТ ДЕЯКИХ ЗАВДАНЬ ТЕСТУ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ, ЩО ВИКОРИСТОВУВАВСЯ ПІД ЧАС ЗНО в 2015 р.
6:45 PM
ПРО ЗМІСТ ДЕЯКИХ ЗАВДАНЬ ТЕСТУ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ, ЩО ВИКОРИСТОВУВАВСЯ ПІД ЧАС ЗНО в 2015 р.

Після проведення тестування з української мови і літератури розпочалася бурхлива дискусія щодо змісту окремих завдань і відповідей до них тесту з української мови і літератури. Портал "Освітня політика" звернувся до Українського Центру Оцінювання якості освіти з проханням надати відповідний коментар.

Від часу формування системи ЗНО з української мови і літератури на початку 2000-х років завдання на читання й аналіз тексту розглядали як елемент, який обов’язково має бути включений до структури мовного тесту. Ця позиція випливала передусім із розуміння того, що одним із важливих результатів вивчення мови в школі є сформована читацька компетентність учня, яка б у подальшому забезпечувала його спроможність, спираючись на теоретичні знання з розділів мови, зокрема стилістики й лінгвістики тексту, читати й вдумливо аналізувати зміст, форму різноманітних за стилістичною специфікою, практичною зорієнтованістю текстів з метою успішної життєдіяльності в умовах усе більш ускладнюваного соціального життя й збільшення обсягів інформаційних потоків.

Відповідно до окресленої позиції в усі тести з української мови і літератури попередніх років обов’язково входив текст певного обсягу та завдання закритого типу, зорієнтовані на виявлення читацько-аналітичної спроможності випускників ЗНЗ. Традиційно в тесті ЗНО з української мови і літератури був репрезентований текст обсягом 700–900 слів, до якого пропонували 8–10 завдань.

Цьогоріч зазначені параметри були змінені з огляду на впровадження дворівневих тестів. Тож, у тесті 2015 року, відповідно до затвердженої специфікації, представлено текст обсягом близько 500 слів, до якого додано 5 завдань закритої форми з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох.

Закономірно, що зміна параметрів цьогорічних сертифікаційних робіт з української мови і літератури зумовила необхідність добору для них таких текстів, де б у короткій формі міг бути розгорнутий глибокий зміст, якість роботи з яким могла б бути тим «лакмусовим папірцем», що об’єктивно здатний показати рівень сформованості читацької компетентності учасника тестування.

Поряд із цим дещо змінилося й змістове наповнення завдань до тексту, адже цілком очевидно, що зі зменшенням кількості завдань питома цінність кожного з них стала вищою, адже тепер лише на ці п’ять завдань покладена функція бути тонким інструментом визначення різниці в якості підготовки випускників ЗНЗ як читачів.

Відповідно до цього для забезпечення об’єктивного й глибокого оцінювання специфічних умінь і навичок учасників тестування, зокрема таких, як уміння аналізувати текст із погляду його ідейно-тематичної, структурно-композиційної, жанрово-утилітарної специфіки, уміння проводити вербально-комунікативну й образно-художню оцінку текстів, до текстів 2015 року дібрано завдання цікавіші, глибші, ніж ті, які традиційно пропонували до текстів у тестах попередніх років.

Разом із тим за своїми психометричними характеристиками (зокрема за складністю) завдання до текстів 2015 року цілком відповідні їх ролі в структурі сертифікаційної роботи з української мови і літератури: значною мірою це завдання оптимальні й складні, адже сама читацька діяльність є синкретичним, складним процесом. При цьому всі психометричні параметри завдань підтверджені експертами й апробацією на репрезентативних учнівських вибірках.

Яскраво ілюструє означені зміни в підходах до тексту в сертифікаційній роботі з української мови і літератури текст, завдання до якого випускники мали можливість виконувати під час проходження ЗНО 24 квітня 2015 року. Це текст відомої сучасної письменниці Г. Пагутяк «Маленький шлях – не для людей». Поява специфічного художнього тексту в структурі сертифікаційної роботи не випадкова, адже саме аналітична діяльність із текстом, багатим на образи, метафори, символіку, наочно може показати сформованість у випускника стійких навичок роботи з текстовим матеріалом і твердих умінь проводити різні види аналізу тексту.

Як, мабуть, помітили уважні учасники тестування, завдання до цього тексту не зорієнтовані на перевірку окремих лінгвістичних знань, що можуть бути перевірені без опори на текст, або часткових умінь, сформованість яких можна оцінити й поза зверненням до текстового аналізу. Іншими словами, кожне завдання – це завдання, яке передбачає здатність учасника тестування працювати з текстом, уважно й скрупульозно аналізувати його зміст, звертаючи увагу на співвідношення частин, контекстуальні значення слів, емоційну забарвленість синтаксичних конструкцій тощо.

Так, завдання 29 зорієнтоване на визначення спроможності учасника тестування розуміти загальний зміст тексту та тих основних тем, проблем, що в ньому порушені. Воно звучить так:

У тексті НЕМАЄ відповіді на запитання

А Чи може людина зрозуміти життя комах?

Б Чи є істоти, які дивляться на нас, як ми на комах?

В Чи є людина гармонійною часточкою всесвіту?

Г Чи відлік часу є фікцією, придуманою людиною?

Належна робота з текстом, яка передбачає сформованість в учасника тестування читацької грамотності, підвела б його до вибору правильної відповіді на це завдання, а саме: у тексті немає відповіді на запитання «Чи є істоти, які дивляться на нас, як ми на комах?». Правильність цієї відповіді на завдання випливає з таких міркувань.

Автор пише: «Уявімо на мить, що існують інші істоти, які дивляться на нас, як ми на комах» (рядки 27–28), таким чином даючи зрозуміти, що він насправді не має відповіді на те, чи існують інші істоти у всесвіті, які схожі на нас. Згадка про Бога як про вищу істоту, яка, можливо, дивиться на нас, як ми на комах, також не може бути інтерпретована як відповідь на поставлене питання, оскільки автор говорить лише про те, що людина шукаєБога про що свідчить у тексті фраза: «…ми уявляємо його подібним до нас…». Отже, читач не отримує з тексту відповіді саме на це з поставлених у завданні запитань, тож саме це і є правильна відповідь на завдання 29.

Неправильність інших варіантів відповіді мотивована низкою аргументів.

Чи є людина гармонійною часткою всесвіту?

Текст містить відповідь на це запитання: людина не є гармонійною часткою всесвіту. У тексті є фрагменти, які прямо вказують на це переконання автора, зокрема рядки 35–37: «Дивно бути людиною – такою чужою для всіх істотою. Хіба це щастя – бути людиною? Щастя – просто бути в злагоді, хай ти дерево, травинка, жабка чи цвіркун». Крім того, у тексті є опосередковані вказівки: «Комахи не хочуть нищення й хаосу на власній землі від більших, сильніших істот, а ті просто не відають, що роблять» (рядки 15,16). Таким чином, у тексті є як прямі, так і опосередковані відповіді на це запитання.

Чи відлік часу є фікцією, придуманою людиною?

Автор тексту дає пряму відповідь на це запитання: він уважає, що час – це «фікція нашого штучного світу» (рядки 40, 41).

Чи може людина зрозуміти життя комах?

На думку автора тексту, «маленький шлях – не для людей», тобто людина ніколи не зрозуміє життя комах, тому що «ми надто грубі й великі для цього» (рядок 26), «треба мати дуже добрий зір. Мало хто з людей здатний бачити…» (рядок 21). Таким чином, у тексті є пряма відповідь на це питання, та й увесь текст є підтвердженням цієї позиції, оскільки в назву винесено саме цю думку.

 

Завдання 30 зосереджене на виявленні спроможності учасника тестування розуміти метафоричні змісти художнього тексту, бути здатним зіставляти їх із прямими. Завдання звучить так:

Метафоричний зміст речення «Він примушує нас вірити, що обов’язково треба розбиватися до крові, щоб подолати стіну й потрапити в сад» (рядки 41, 42) розкрито в рядку

А Кожен повинен досягати своєї мети за будь-яку ціну.

Б Тільки докладаючи зусиль, можна досягти задуманого, здійснити свою мрію.

В Людське життя сповнене перешкод і труднощів.

Г Підкорена суспільним законом людина досягає своєї мети в боротьбі.

У пошуках правильної відповіді учасник тестування мав був помітити, що запропонована для встановлення її прямого змістового відповідника метафора складається з двох частин: «світ примушує людину в щось вірити» та «людині обов’язково треба розбиватися до крові, щоб подолати стіну й потрапити в сад». А ці обидва переносні смислові комплекси зафіксовані лише у варіанті відповіді «Підкорена суспільним законом людина досягає своєї мети в боротьбі», де прямий зміст частини «підкорена суспільним законам людина» відповідає метафоричному «світ примушує людину в щось вірити», а частини «людина досягає своєї мети в боротьбі» – метафоричному «людині обов’язково треба розбиватися до крові, щоб подолати стіну й потрапити в сад». В усіх інших варіантах відповіді не забезпечене пояснення метафоричного змісту обох частин, у тому числі у відповіді «Кожен повинен досягати своєї мети за будь-яку ціну», хоча завдяки  точно переданій модальністю обов’язковості, вимушеності (кожен повинен) цей варіант може бути помилково витлумачений як можлива правильна відповідь.

 

Завдання 31 мало на меті виявити здатність учасника тестування розуміти конструктивно-змістове співвідношення частин тексту. Звучало воно так:

Рядки 45–49

А підсумовують сказане в попередніх абзацах

Б ілюструють аргумент, наведений у рядках 40–44

В обґрунтовують висловлене в рядках 40–44

Г розширюють міркування з попереднього абзацу

Правильною відповіддю в цьому завдання є така: «обґрунтовують висловлене в рядках 40-44». Це зумовлене тим, що саме ця відповідь точно відображає співвідношення змісту рядків 40–44 і 45–49 як поданої думки та її обґрунтування, а не ілюстрування чи розширення попереднього міркування. У рядках 40–44 автор твердить, що складно жити серед людей – негармонійних часточок всесвіту, зокрема через штучно винайдену ідею часу. Це твердження він обґрунтовує тим, що показує, як люди, зважаючи на час – цю «фікцію нашого штучного світу», примушують самих себе гнатися за щастям у його соціальному розумінні, ігноруючи той факт, що щастя в космічному вимірі насправді легко досяжне: це життя у злагоді із законами космосу. У наступному абзаці автор пропонує обґрунтування цього:

- щоб довести думку про фіктивність часу, автор ще раз наголошує, що дитинство, розквіт, старість – це не дія часу, а стан душі, її різні обличчя, і як аргумент наводить приклад того, як легко діти (істоти, які ще не обтяжені соціальними настановами) можуть міняти свої ролі – стани душі;

- щоб довести думку про примусовий характер перетворення людей у негармонійних істот (які мусять розбитися до крові, щоб подолати стіну й потрапити в сад), автор показує, як дорослі з часом привчають дітей до автоматизму (аналогія штучності, неприродності).

 

Завдання 32 мало визначити здатність екзаменованого зіставляти текстову інформацію з фоновою й виносити певні ціннісні судження. Подібну мету можна було реалізувати, використавши таке завдання:

Текст НЕ суперечить твердженню

А Комахи – гидкі створіння.

Б Людина – володар планети.

В Люди розумніші за комах.

Г Людське життя підвладне часові.

У завданні 32 учасникам тестування пропонують розглянути чотири стереотипні твердження й з’ясувати, яке з них НЕ спростовано в тексті «Маленький шлях – не для людей».

Стереотипне для багатьох людей твердження «Комахи – гидкі створіння» не знаходить свого підтвердження в тексті, оскільки автор тексту з любуванням і приємністю зображує життя маленьких істот, використовуючи прийом художнього змалювання їх гармонійного існування (рядки 1–16) як тло для показу негармонійного буття в цьому світі людини.

Твердження «Людина – володар планети» автор тексту спростовує шляхом показу того, якою безпорадною, слабкою, беззахисною насправді є людина, що, зокрема, виявляється в її прагненні знайти Бога – істоту, яка «в стократ краща й досконаліша» (рядки 30–34), ніж є сама людина.

Стереотипну думку «Людське життя підвладне часові» автор заперечує в тексті прямою вказівкою на те, що час – це лише «фікція нашого штучного світу» (рядок 41) і що «дитинство, розквіт, старість – це не дія часу, а стан душі, її різні обличчя» (рядки 45, 46).

Єдиним твердженням, яке в тексті не заперечено, є думка про те, що «люди розумніші за комах». Для такого висновку в тексті є два очевидні аргументи.

По-перше, Г. Пагутяк показує, що, на відміну від комах, люди є складними в духовно-інтелектуальному плані істотами. Так, описуючи типові прояви життя комах (рядки 1–16, зокрема рядки 12, 13) і життя людей (рядки 30–34), автор, використовуючи прийом паралелізму (пор. Ясного дня маленькі істоти метушаться, латають свої хатки, чистять нірки, пильнують, чи добре закутані дітки // Ми будуємо житла, добуваємо харч, залатуємо діри власного існування, боронимося самі й оберігаємо дітей) досягає ефекту уподібнення зображуваних фрагментів, але надалі, використовуючи синтаксичну конструкцію допустової семантики, долає це уподібнення, наголошуючи на інтелектуально-духовній винятковості, вищості людей (І попри все маємо час, щоб відчути себе беззахисними. І тому, щоб захиститися, шукаємо Бога. А що, коли він ставиться до нас, як ми до комах? Але, перемігши страх, ми уявляємо його подібним до нас, тільки в стократ кращим і досконалішим.( рядки 31–34).

По-друге, авторка тексту в передостанньому абзаці хоч і дещо іронічно, але все ж виразно наголошує, що людині, на відміну від комах, властиво «шукати крихітку знання» (рядок 48), тобто акцентує увагу на розумності (інтелектуальності) людей, що, власне, і є суттєвою особливістю людини, яка робить її такою «неприродною» істотою (рядки 50, 51) порівняно з комахами, існування яких обмежене задоволенням природних потреб. Крім цього, у тексті є й непрямі вказівки на те, що люди розумніші, інтелектуальніші за комах (наприклад, згадка про телевізори, книги як продукти інтелектуальної діяльності, указівка на абстрагувально-уявлювальну діяльність людського мислення, яка виливається у витворення категорії часу, пошук Бога).

 

Завдання 33, вочевидь, було найпростішим, оскільки є традиційним для ЗНО з української мови і літератури й зорієнтованим на виявлення спроможності випускника визначати основну ідею тексту й відмежовувати її від теми, мікротем, часткових ідей і проблем тексту. Звучало воно так:

Головну ідею тексту найповніше розкрито в реченні

А Комахи не хочуть нищення й хаосу на власній землі від більших, сильніших істот, а ті просто не відають, що роблять (рядок 17).

Б Уявімо на мить, що існують інші істоти, які дивляться на нас, як на комах (рядок 24).

В А що, коли він ставиться до нас, як ми до комах (рядки 29–30)?

Г Щастя - просто бути в злагоді, хай ти дерево, травинка, жабка чи цвіркун (рядок 33).

Ідею тексту зазвичай визначають як надзавдання автора донести до читача певну власну світоглядну позицію стосовно якихось явищ дійсності. У тексті «Маленький шлях – не для людей», автор, розмірковуючи про неподібність світу комах і людей, показуючи красу й гармонійність життя комах і неприродність людського існування, передусім орієнтує читача на думку, що саме гармонія зі світом, якої не вистачає людині, є запорукою щастя, якого вона так прагне. Отже, правильною відповіддю є варіант «Щастя - просто бути в злагоді, хай ти дерево, травинка, жабка чи цвіркун» (рядок 33). Варіант відповіді «Комахи не хочуть нищення й хаосу на власній землі від більших, сильніших істот, а ті просто не відають, що роблять» (рядок 17) не може бути ідеєю тексту, тому що ця фраза радше розкриває одну з часткових ідей тексту – байдужість і жорстокість людини в стосунках із природи. Варіант відповіді «Уявімо на мить, що існують інші істоти, які дивляться на нас, як на комах» (рядок 24) не репрезентує ідею, а є лише тематичним реченням для мікротеми, де проведено аналогію між комахами й людьми. Варіант відповіді «А що, коли він ставиться до нас, як ми до комах» (рядки 29-30)? не є ідеєю, оскільки є лише гіпотезою, яку висуває автор, щоб надалі забезпечити проведення аналогії між життям комах і людей із метою показу відмінностей між ними й доведення, урешті-решт, думки про негармонійність людського існування.  

Український центр оцінювання якості освіти

Коментарі до статті Ви зможете прочитати чи самі їх додати за посиланням: читати

Категорія: Новини освіти | Переглядів: 443 | Додав: ZAVRMK | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Календар
«  Травень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Календар подій
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Цей день в історії
Архів записів

Copyright MyCorp © 2020
Конструктор сайтів - uCoz