Понеділок, 24 Лют 2020, 2:22 PM
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна
Меню сайту
Методичний портал
Перлини мудрості
Афоризми
Статистика

Онлайн всього: 3
Гостей: 2
Користувачів: 1
ZAVRMK
Форма входу
Головна » 2015 » Травень » 1 » ЯКБИ МИ ВЧИЛИСЬ ТАК, ЯК ТРЕБА
7:05 PM
ЯКБИ МИ ВЧИЛИСЬ ТАК, ЯК ТРЕБА

Це інтерв'ю з Ігорем Лікарчуком було записано  пізно увечері 27 квітня. Директор Українського центру оцінювання якості освіти згодився надати його нашому порталу  після тривалого і напруженого робочого дня. Це був перший робочий день після бурхливих вихідних, в один із яких УЦОЯО опублікував правильні відповіді на завдання тесту з української мови і літератури. Ця публікація зумовила протестну хвилю в Інтернеті, активні  дискусії в соціальних мережах, підписання петицій, заяв... 

Нам важливо було почути думку щодо цих та інших питань людини, яка є в центрі подій.

Віктор Громовий,  шеф-редактор порталу «Освітня політика»: Ігоре Леонідовичу, вітаємо Вас із початком зовнішнього незалежного оцінювання сезону 2015 року. Наскільки успішним був початок? 

 Ігор Лікарчук, директор Українського центру оцінювання якості освіти: Щиро дякую за вітання. Його приємно отримати від Інтернет-порталу, який завжди підтримував систему зовнішнього незалежного оцінювання. Зовнішнє оцінювання розпочалося успішно. Якщо бути відвертим, ми очікували  надзвичайних ситуацій, зважаючи на цілий ряд зовнішніх обставин. Але, дякуючи величезній  підготовчій роботі, спільним зусиллям місцевих органів виконавчої влади, МВС, СБУ, ДСНС, керівників закладів освіти, на базі яких працювали пункти тестування, перше ЗНО відбулося організовано та успішно. До аудиторій з’явилося більше 95 відсотків від загальної кількості зареєстрованих. Це один із найкращих показників за всі роки існування системи зовнішнього оцінювання. 

Віктор Громовий: Мабуть, загальне позитивне враження затьмарив скандал, що розгорівся після опублікування відповідей до завдань тесту. 

Ігор Лікарчук: Не впевнений, що це можна назвати скандалом. Певна кількість людей побачила, що вони не виконали правильно одне із завдань тесту. Йдеться про завдання до уривка з тексту відомої сучасної української письменниці Галини Пагутяк «Маленький шлях – не для людей». Вони й розпочали те, що журналісти поспішили охрестити «скандалом». Зараз  закликають вийти на мітинг до Міносвіти, пишуть листи до всіх інстанцій, вимагаючи вилучити п’ять завдань до цього тексту. Вони, захоплені боротьбою настільки, що забули про існування  тих абітурієнтів, які всі завдання виконали правильно. Також, очевидно, необхідно пам’ятати і про те, що всі завдання  в будь-якому тесті ідеальними бути не можуть. 

Віктор Громовий: Ви впевнені в тому, що є абітурієнти, які правильно (так, як це тлумачить Центр) відповіли на завдання 29-32? 

 Ігор Лікарчук: Упевнений. Бо сам особисто спілкувався з багатьма абітурієнтами, отримав чимало схвальних коментарів у Facebook, маю позитивні відгуки про це завдання від багатьох педагогів-практиків. Окрім того, зважте на те, що відповідно до чинних нормативних документів єдиною інстанцією, яка встановлює правильність відповідей до кожного завдання тесту та робить висновок про його відповідність вимогам програмам зовнішнього оцінювання, є фахова предметна комісія Українського центру оцінювання якості освіти. Ця комісія, яка складається з висококваліфікованих учителів шкіл, ліцеїв, професорів і доцентів університетів 24 квітня зробила висновок про відповідність тесту всім вимогам та затвердила правильні відповіді до всіх тестових завдань.  Я не є фахівцем з філології. Тому рішенню фахової комісії довіряю. 

Віктор Громовий: Отже, комісія каже що «все нормально", а частина абітурієнтів закликає до акцій непокори та вимагає зняти ці завдання із тесту. Кому вірити? 

Ігор Лікарчук: Рішенню УЦОЯО. Абітурієнти у цій ситуації  є зацікавленою стороною. У членів фахової предметної комісії серед абітурієнтів немає жодного родича чи знайомого. Вони дорожать своєю професійною репутацією. Це є фахівці високого рівня. І, приймаючи рішення, вони мали одну мету: встановити істину.

Але зважаючи на те, що проблема є і набула достатньо неприємного суспільного тлумачення, як керівник Українського центру оцінювання якості освіти я прийняв рішення дочекатися результатів експрес-аналізу відповідей учасників тестування і тоді, можливо, знову звернутися до фахової предметної комісії з проханням повторно розглянути питання про визначення правильність відповідей до цього завдання тесту. 

 Віктор Громовий: Ви кажете, що будете звертатися до фахової предметної комісії... А, можливо, й не будете?

Ігор Лікарчук: Маємо дочекатися результатів експрес-аналізу. Якщо, статистико-математичні характеристики цього завдання (складність, коефіцієнти дискримінації та кореляції) будуть нормальними,  то якою є необхідність такого звернення? Якщо такі характеристики свідчитимуть про низьку якість цього завдання, то, очевидно, що звернення до предметної фахової комісії буде необхідним. 

Віктор Громовий: Якими можуть бути рішення фахової предметної комісії? 

Ігор Лікарчук: Вибір не є дуже великим. Будуть результати експрес-аналізу, тоді й будемо розглядати кілька можливих варіантів. 

Віктор Громовий: Хто ще може прийняти рішення з цієї проблеми? Міністерство освіти і науки України? 

 Ігор Лікарчук: Жоден із нормативних документів не делегує це право нікому, крім Українського центру оцінювання якості освіти. Тож усі спроби  зробити це кимось іншим будуть незаконними. 

Віктор Громовий: Якою є реакція Міністерства на цю ситуацію? 

Ігор Лікарчук: Очевидно, що це питання не до мене. Але можу сказати, що я мав спілкування стосовно цієї проблеми з Міністром освіти і науки України Сергієм Квітом. Він підтвердив свою позицію, яку висловлював не один раз: УЦОЯО - це незалежна структура. 

Віктор Громовий: Крім абітурієнтів та їхніх батьків, гострі заяви робить автор тексту, який покладено в основу цього завдання, лауреат Шевченківської премії, письменниця Галина Пагутяк. 

Ігор Лікарчук: Я читав відкритий лист пані Галини. Мені неприємні деякі її висновки, порівняння, узагальнення. Але робити їх ― її право та її мораль. Якщо пані письменниця вважає, що УЦОЯО якось порушив її майнові чи інші права, то вона може звернутися з позовом до суду. Очевидно треба сказати й наступне. Я із глибокою повагою ставлюся до Шевченківської премії. Але в мене дуже своєрідне ставлення до людей, які прийняли цю премію з рук пана Януковича. Пані Галина Пагутяк  Шевченківську премію отримала в 2010 році. 

Віктор Громовий: Ви будете відповідати на відкритий лист пані Пагутяк.  У Facebook від Вас цього вимагають? 

Ігор Лікарчук: Рішення про відповідь пані Пагутяк я ще не прийняв. Хоч мої друзі жартують так: «Ви організували пані таку промоакцію, що вона Вам має дякувати у багатьох відкритих листах. Будете відповідати на всі такі листи?». Та це їхні жарти.  Приймати рішення про відповідь пані Пагутяк буду я особисто. Незалежно від того, хто від мене її вимагає. «Відкритий лист» не має статусу офіційного звернення, на яке я повинен відповісти як директор установи у встановлені терміни за визначеною формою. Зараз ми уважно слухаємо і читаємо її численні інтерв’ю, які вона роздає різним ЗМІ. Якщо буду відповідати, то на всі претензії разом. 

Віктор Громовий: Дозвольте неприємне запитання. Багато відвідувачів Вашої сторінки у Facebook не задоволені тим, що їхні коментарі Ви видаляєте, декого блокуєте. Особливо обурюються тоді, коли Ви видаляєте коментарі, у яких критикується тест з української мови і літератури. 

Ігор Лікарчук: Ох, цей Facebook! Багато колег мені постійно кажуть: «Навіщо він тобі? Нічим займатися?» Відповідаю: «Є чим займатися. Але мені дуже подобається спілкуватися з людьми не в кабінеті, не під час нарад чи офіційних зустрічей, а тоді, коли зручно і приємно мені та людям». Очевидно, тому і маю понад дві тисячі друзів у цій соцмережі. Мені таке спілкування додає наснаги. Але хочу, щоб всі зрозуміли просту істину. Офіційної сторінки директора УЦОЯО Ігоря Лікарчук у Facebook немає. Там є сторінка громадянина Ігоря Лікарчука. Тому на ній не вказані його посада, ступені, звання та інша офіційна інформація. Це його ОСОБИСТА СТОРІНКА. Як власна хата.   І я хазяйную  на  цій сторінці, так як вважаю  потрібним. Одних допускаю до хати, інших ― бачити не хочу. Думка одних відвідувачів моєї хати мені цікава, а інша ­― не цікава або й неприємна. Якщо хтось із відвідувачів залишив у моїй хаті сміття у вигляді злого, некомпетентного, упередженого коментаря, то я його бачити не хочу і викину цей допис, як сміття. Тож, якщо хтось ображається, то подумайте чому я видалив коментар, або не хочу когось бачити серед друзів. Цінуйте змогу спілкуватися. Я ціную тих людей, які захотіли бути моїми друзями  у Facebook, але хочу, щоб вони також цінували дружбу зі мною. І не перетворювали мою сторінку у звалище коментарів, дописів, думок та ідей, які для мене образливі, беззмістовні та  хамовиті. 

Віктор Громовий: Повернемося до тесту з української мови і літератури. Якою була необхідність включати завдання з текстом Галини Пагутяк до тесту? 

Ігор Лікарчук: Кожен тест базового рівня повинен включати завдання різного рівня складності. Ми орієнтуємося на те, що в тесті має бути 20% завдань складних, 20% ― простих, 60% ­­― середнього рівня складності. Завдання, про яке йде мова, ― завдання складне, високого когнітивного рівня. Щоб його виконати потрібно мати сформовані навички роботи з текстом. Більш детальну інформацію про те, чому укладачі тесту включили до нього уривок із твору Галини Пагутяк можна знайти у офіційному матеріалі Центру, який розміщений на порталі «Освітня політика» http://education-ua.org/ua/articles/415-do-pitannya-pro-zmist-deyakikh-zavdan-testu-z-ukrajinskoji-movi-i-literaturi-shcho-vikoristovuvavsya-pid-chas-zovnishnogo-nezalezhnogo-otsinyuvannya-u-2015-rotsi   

Від себе додам таке. Це завдання до тесту включене для того, щоб  перевірити сформованість в абітурієнтів навичок розуміння прочитаного тексту, а не уміння аналізувати його, як художній твір. Виявилося, що далеко не всі майбутні студенти ГОТОВІ до виконання такого завдання. Бо аналізувати художні твори за якоюсь усталеною схемою у школах іще якось вчать. Хоч часто учні вовками виють від такого аналізу. А чи у всіх школах і чи всі вчителі вчать  РОЗУМІТИ прочитане?  

 Віктор Громовий: Тестом із української мови і літератури не задоволені частина абітурієнтів, автор тексту і, як нам стало відомо, чимало вчителів, керівників органів управління освітою. Якою буде Ваша реакція? Адже це голос «із низів»… 

Ігор Лікарчук: Реакція на голос «із низів» буде. Ми обов’язково кожен лист прочитаємо. Наші фахівці уважно вивчать всі зауваження, пропозиції, висловлені в них. Підготуємо аргументовану офіційну відповідь.

Але не офіційно хочу сказати таке.

На мою думку, є  кілька причин учительських звернень із цього питання.

Дуже хочу вірити, що основна із них ― щире вболівання за якість оцінювання. Якщо це так, то дуже запрошую авторів звернень до співпраці з УЦОЯО в якості розробників тестових завдань, експертів, екзаменаторів; до роботи на пунктах тестування інструкторами, черговими... Спочатку робота, а потім критика.

Але,  не виключаю й іншої причини, що зумовила незадоволення багатьох учителів. Бо до них можуть прийти батьки учнів і запитати: «А чого Ви навчали мою дитину одинадцять  років, якщо вона погано виконала завдання ЗНО»? Прийдуть батьки і до репетиторів. Між іншим, за моїми достатньо точними даними, за три дні до ЗНО з української мови і літератури окремі київські репетитори вимагали 50 євро за годину роботи з майбутнім абітурієнтом. Батьки згоджувалися на такі пропозиції. Бо репетитори  гарантували абсолютний успіх,  розповідаючи, що мають зв’язки в УЦОЯО і знають зміст завдань. А коли відбулося ЗНО, то виявилося, що гроші заплачено дарма… На периферії, зрозуміло, ціни нижчі. Але й там ЗНО примусило вчителів відповідати за результати своєї роботи. Як розповідала мені одна вчителька пенсійного віку: «Краще піду на пенсію, бо будуть говорити, що не підготувала до ЗНО».

Ще одна причина появи таких листів – дуже низький рівень тестологічної культури  вчителя. Переважна більшість із них просто не розуміє елементарної істини, що про якість тестового завдання можуть свідчити лише результати статистико-математичного аналізу, зокрема дані про складність, дискримінацію, кореляцію.  Суб’єктивна думка одного, двох чи групи вчителів є цінною та важливою, але не може бути підставою для висновку про якість окремого завдання чи цілісного тесту. Як не прикро, але у тестології не працює принцип «учитель всегда прав». 

Віктор Громовий: А думка освітнього начальства? 

Ігор Лікарчук: А з освітніми начальниками різних рівнів  узагалі цікава ситуація. Якщо уважно прочитати нормативні документи, якими регламентується діяльність усіляких райВНО, місьКВНО, департаментів освіти, то ви там не знайдете жодного слова про те, що давати оцінку якості тестів належить до їхніх функцій. Тобто, пишучи такі листи на офіційних бланках, ставлячи на них офіційні печатки, засвідчуючи їх підписом начальника, вони не розуміють того, що подібні дії можна кваліфікувати як перевищення  службових повноважень. Для державного службовця подібні дії є недопустимими і протизаконними. Але освітні начальники  звикли давати всім оцінки: школам і директорам, учителям і вихователям… Тепер вони хочуть давати оцінку тестам. Скажу відразу: не витрачайте час, папір, розумові ресурси. Краще спрямуйте їх на створення нормальних умов для роботи педагогів  закладів освіти.  Щоб у школах, садочках, профтехучилищах було світло і тепло, вчасно виплачувалася зарплати, а діти отримували гідне харчування. Вам держава платить гроші саме за це. Розумію, що таку роботу виконувати складніше, відповідальніше і занадто клопітно. А написати листа про низьку якість завдань – просто, швидко і, головне, дуже презентативно. Тому наша офіційна відповідь начальникам від освіти буде короткою: «Дякуємо, але займіться своїми справами». Так, як це роблять комахи. Між іншим, про них дуже багато розповідається в тексті пані Галини Пагутяк. Щиро радимо прочитати текст цього твору повністю. І рекомендувати його усім підлеглим. 

Віктор Громовий: Коли абітурієнти дізнаються про ваші рішення та результати цього тесту? 

Ігор Лікарчук: На сайті УЦОЯО ми розмістили детальний графік технологічного процесу опрацювання відповідей і визначення результатів тесту з української мови і літератури. Там є відповідь на Ваше питання.

Категорія: Новини освіти | Переглядів: 337 | Додав: ZAVRMK | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Календар
«  Травень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Календар подій
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Цей день в історії
Архів записів

Copyright MyCorp © 2020
Конструктор сайтів - uCoz