Відомо, що спеціальним Указом Президента України від 11 квітня 2012 року № 257/2012 в Україні 2014 рік офіційно оголошено роком Тараса Шевченка. «Будучи нащадками такого універсуму – митця, етнографа, історика, літератора, філософа, етноконсолідатора, яким є Т. Шевченко, ми не можемо не відповідати за долю колосальної значимості Шевченкового спадку, який все ще потребує легітимації та цілісного неупередженого прочитання» (М. Жулинський). Тому першочерговим завданням освітніх і наукових закладів повинно стати наближення до істинного Т. Шевченка, його презентація в національному та європейському духовному просторі без ідеологічних нашарувань і стереотипів. Гадаємо, це завдання не із легких. Адже Т. Шевченка неодноразово намагалися перейменувати, вихолостити, спростити, «пречепурити», так би мовити, відповідним ідеологічним «макіяжем». І щоразу поставав сфальсифікований, «пересіяний», політизований ідол, за лаштунками якого ледь жевріла істинна сутність Шевченка – Митця, Громадянина, Людини. Сьогодні, коли нарешті маємо можливість наблизитись до справжнього Шевченка, усвідомлюємо, що наше знайомство з ним лише розпочинається. «Ефект від такого наближення настільки значний, що фактично перед нами постає новий Шевченко. Це, безумовно, геній, а тому він невичерпний. До нього треба постійно рости – і окремій людині, і всьому народові» (Г. Клочек). Саме такі думки навіювали виступи учасників районної науково-практичної конференції «Ми чуємо тебе, Тарасе, крізь століття, тебе своїм сучасником звемо», присвяченої 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка, проведеної 18 січня цього року на базі Бросківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, яку підготували працівники районного методичного кабінету разом з вчителями Ізмаїльського району.
Ізмаїльський державний гуманітарний університет, зокрема, факультет української філології та історії, представила на цьому форумі завідувач кафедри української мови і літератури професор Райбедюк Галина Богданівна. Її доповідь «Сучасне шевченкознавство: теорія, методологія» відкрила практичну частину конференції, що почала свою роботу після урочистостей (вітального слова представників Ізмаїльської районної державної адміністрації, звучання «Заповіту» мовами народів світу). Г. Б. Райбедюк відзначила, що «і науковцям – дослідникам спадщини Кобзаря, і вчителям-словесникам та викладачам вишів, і студентам-філологам та учням загальноосвітніх шкіл, власне, усім, хто живе на вкраїнській землі, варто зрозуміти основну річ: Слово Шевченка – це свого роду священнодійство, форма щоденної молитви, в якій він обстоював праведне й доброчинне, утверджував «неложними устами / казати правду», якої, на жаль, так бракує в оманливих пастках сьогодення. Наближаючись до Т. Шевченка, наближаємось до своєї совісті, до історії, до найвищих гуманних ідей…».
Ділячись зі своїми враженнями про конференцію з колективом факультету, Г. Б. Райбедюк підкреслила широту діапазону представлених у доповідях наукових проблем, що дало можливість учасникам розкрити багатогранність творчої особистості Т. Шевченка, велич і неповторність його творчої спадщини, її актуальність для сьогодення. Особливий інтерес, на її думку, викликали доповіді, в яких було заявлено нові (переважно – власні) підходи до викладання теми «Т. Шевченко» (поет, художник, філософ) у загальноосвітніх навчальних закладах. Авторів таких доповідей (О. І. Кирилова – вчитель української мови і літератури Суворовської ЗОШ; О. М. Хрустальова – заступник директора з НВР, вчитель історії та правознавства Старонекрасівської ЗОШ; М. С. Щербина – вчитель світової літератури Бросківської ЗОШ та ін.) буде запрошено до участі в університетській науково-практичній конференції «Шевченко і світ» (20 березня 2014 р.), яку готують факультет української філології та історії і факультет іноземних мов.
Г. Б. Райбедюк відзначила високий інтелектуальний рівень усіх доповідей, чітку організацію конференції, її естетичний супровід (стенди, книжкові виставки, музичне оформлення, живий звук, зокрема, виконання пісень на слова Т. Шевченка самими учасниками форуму).
У резолюції, що прозвучала в прикінцевому слові, чітко означено план цікавих і неординарних заходів на пошанівок Кобзаря, котрі планує провести районний відділ освіти впродовж 2014 року. В цьому переліку чимала роль відведена творчій співпраці вчителів-гуманітаріїв загальноосвітніх шкіл регіону й викладачів факультету української філології та історії Ізмаїльського державного гуманітарного університету. І хочеться вірити, що слово Шевченка й надалі єднатиме освітян Придунав’я.
І якими б патетичними не видавались міркування про Шевченка, але сьогодні очевидно, що нам без нього не обійтись; без його строгого діагнозу нації, виявлення її багатолітніх недуг (крамоли, роздрібленості, чвар), а найперше – без його правдивого слова. І важливо, щоби кожен із нинішніх державців, культурників, освітян, рядових громадян знайшов у своїх глибинах оте загострене відчуття відповідальності за минуле й теперішнє, бо без цього неможливе прийдешнє, і щоб кожен намагався жити по Шевченку, пам’ятаючи, що «діла добрих обновляться, діла злих загинуть», щоб усі, нині «живі і ненарожденні», мали моральне право повторити услід за Кобзарем: «Ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою».
Декан факультету української філології та історії професор Циганенко Л. Ф.
|
