Місяць березень належить споминам про найбільшого українського генія, поета Тараса Шевченка. Всюди, де лишень живуть українці, у своїх прадідівських оселях, чи осіли поза своїми землями, хоч би й тимчасово, згадують у березні свого пророка. 10 березня 2016 в Суворовській ЗОШ I-III ст. проходило  свято Кобзаря «Іду  з дитинства до Тараса», присвячене 202- річниці з дня народження Т.Г.Шевченка .

 Свято було  проведено вчителем української мови і читання   Жечковою І.Ф. Святково прибраний зал. На стіні портрет Т.Г.Шевченка, прикрашений вишитим рушником. Праворуч – столик для книжок (різноманітні видання Кобзаря). Ліворуч розміщена виставка ілюстрацій до творів письменника. Всі учасники одягнені в українські вишиванки. Вчителем було підготовлено презентацію, з якої діти дізналися багато цікавого про дитинство народного поета.

 Свої творчі здібності показали  і учні 2 - 4 класів. Віддаючи шану пам’яті  геніальному сину України, діти  усвідомили  велич його духу, силу могутнього таланту, звертаючи свої погляди до його поезії.

 Учні  уславлювали Шевченків «Кобзар» ,який став синонімом сумління свого часу, бо сам автор зібрав сюди кожну сльозинку, найменший стогін болю кріпака . Декламували вірші поета «Садок вишневий коло хати» (Пукалова О), «Тече вода із-за гаю» (Шевченко М.), «Заповіт» (Драганова Л.), «На Великдень  на соломі…»(Балабан Н.), уривок з балади «Причинна» (Маламен С.), «Тяжко-важко в світі жити» (Ракова М.) та багато інших. У інсценівках «Розмова малого Тараса з

матір ʼю» (Караулан В.,  Маджаров Г. ), «Залізні стовпи» (Калаянова Я.,Рашков С., Бічева В.,  Корома М., Бузіян Д.,  Громаков М.), «Тарас-пастух»(Балабан М., Далакова К.  НЕ, любов хлопчик нелегке життя хлопчика,допитливість, любов  до своєї матері та до природи.  Лунали  пісні на слова Шевченка.

Захід розширив знання учнів про життя і творчість Т.Г.Шевченка. Сприяв вихованню національної свідомості учнів. Формував громадянську і загальнокультурну компетентності,бажання читати твори письменника. Учні висловили любов до національної культури,прагнення бути справжніми українцями. Відчувалося  усвідомлення гордості  за Україну,за її національного генія.

Минають роки, спливають століття, а Т.Г.Шевченко залишається жити у пам’яті кожного українця. Його безсмертне ім’я, неповторні твори ось уже скільки років живуть у серцях народу, його мріях і сподіваннях, пробуджуючи у людей щирі і благородні почуття.

Переверза С.М.-  педагог-організатор  Суворовської ЗОШ