22 лютого у актовому залі Суворовської ЗОШ відбулася лінійка-реквієм , присвячена героям «Небесної сотні»,які загинули в лютому 2014 року в Києві. Її підготували вчитель історії, класний керівник Мардар А.М. та учні 10 класу. 21 лютого 2014 року офіційна влада України визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану . Цього дня на Майдані Незалежності відбулося прощання із загиблими повстанцями,яких у жалібних промовах назвали «Небесною сотнею»
На сцені стіна пам’яті Небесної сотні ,список прізвищ героїв з фото , надпис «Героям слава»,рушники ,ікона Божої матері , квіти з чорною стрічкою. На стіні вінок з жовто-блакитними стрічками ,а зверху опускається Ангел . Всюди горять лампадки . До присутніх звертається Мардар А.М., яка розповідає про сумні події нашої країни:битву під Крутами, Голодомор 1932-1933рр., Бабин Яр, Революцію Гідності.
Під сумну мелодію проходять десятикласники і ставлять свічки на східці. Зал на хвилину завмирає. Сьогодні учні школи,вчителі зібралися тут,щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей , які створили Революцію Гідності і були вбиті у мирний час двадцять першого століття в боротьбі за волю і кращу долю України. Це ще одна трагедія нашої многострадальної країни.Звучить гімн України, всі встають . Скільки серйозності в їх очах, в їх жилах пульсує гаряча кров і дух наших пращурів.
На слайдах сторінки героїчного минулого ,які стали нашою гордістю , звичаї , обряди, чарівна природа .
Вірш Н. Занюка «Мамо, я живий» читає Михайло Балабан. У багатьох на очах сльози.
«Не шкодуй ,моя неню, що я не вернуся,
Не кляни ворогів, нехай судить їх Бог»
Звучать вірши В.Зими «Доживите за нас»(Павлов Влад), Н. Гуцуляка «Я убит на Майдане» (Чекмарьов Вячеслав та Желєв Валентин), Л.Максименко «Їх немає » (Юія Котобан).
Звучить пісня Павла Табакова «Небесну сотню господи прости…» На слайдах фотографії молодих зовсім хлопців, чоловіків, які загинули на Майдані,на вулицях Грушевського та Інститутський. Загинули за честь, за волю за право бути народом, за європейську країну. За цю самопожертву їх долучили до Небесного воїнства, вони будуть і далі захищати країну від лиха , пильнувати й оберігати її з небес.
А для нас вони стали вже прикладом невмирущих героїв,патріотів,які не жаліючи себе віддали життя за наше майбутнє,за майбутнє нашої країни.
Хвилина мовчання… Ні …вони не були героями. Вони були звичайними людьми. І в останню мить віддали нам найдорожче –своє життя. За нас віддали. Аби ми жили . Долюбили за них,пісень за них доспівали . Це має пам’ятати кожен . Сьогодні,завтра,завжди. Без цього ми не зможемо відбудувати свою країну. Пам’ять згуртує нас, живих ,дасть нам силу та волю , мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі .
Вічна пам’ять та слава Небесній сотні Майдану. Герої не вмирають! Адже пам’ять про загиблих героїв житиме вічно!
Учениця 9-Б класу Лебідь Валентина
Подивитись всі фото:https://cloud.mail.ru/public/7uTn/gTkXvsdTf | 
