В українському літописі чимало славних дат. Але існують трагічні, як 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 рр. ХХ століття… роки неймовірного горя, коли за часів новітньої кріпосної системи на родючих землях України йшли з життя мільйони людей.

Ці голодні часи був штучно організовані з метою придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.

12 вересня 1990 року на древній полтавській землі за рішенням громадян насипано курган Скорботи, де і було започатковано День пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. Починаючи з цього дня кожного року діти всієї країни вшановують загиблих від цих страшних подій.

Так, 30 листопада 2015 року у нашій школі пройшла скорботна лінійка, яка відображала події, пов’язані з голодоморами. Учні пом’янули  хвилиною мовчання загиблих від голоду та запалили свічку пам’яті. Лінійку підготувала вчитель історії Тарахтієнко А.М. разом з учнями 9-Б класу.

Не звільняється пам'ять, відлунює знову роками.

Я зітхну… Запалаю обгорілу свічу.

Помічаю: не замки твердині, не храми –

Скам’янілий чорнозем – потріскані стін плачу.

Піднялись, озиваються в десятиліттях

З далини, аж немов з кам’яної гори

Надійшли. Придивляюсь «Вкраїна, двадцяте століття»

І не рік, а криваве клеймо: «Тридцять три».

Адлер Королів

                                                 Іванова І.В., ЗДНВР