Четвер, 27 Лют 2020, 5:10 PM
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна
Меню сайту
Методичний портал
Перлини мудрості
Афоризми
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » 2015 » Травень » 17 » ЗНО-2015 З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ: ПОГЛЯД З ПОЗИЦІЇ ВЧИТЕЛЯ.
9:23 AM
ЗНО-2015 З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ: ПОГЛЯД З ПОЗИЦІЇ ВЧИТЕЛЯ.

Автор:  Людмила Горіздра, Тарас Ткачук

Портал «Освітня політика» продовжує надавати трибуну для оприлюднення різних точок зору  в ході дискусії, яка розпочалась після публікації нами інтерв'ю «ЯКБИ МИ ВЧИЛИСЬ ТАК, ЯК ТРЕБА» з  директором Українського центру оцінювання якості освіти  Ігорем Лікарчуком  http://education-ua.org/ua/articles/416-yakbi-mi-vchilis-tak-yak-treba

та оприлюднення офіційної інформації «ДО ПИТАННЯ ПРО ЗМІСТ ДЕЯКИХ ЗАВДАНЬ ТЕСТУ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ, ЩО ВИКОРИСТОВУВАВСЯ ПІД ЧАС ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ У 2015 РОЦІ» http://education-ua.org/ua/articles/415-do-pitannya-pro-zmist-deyakikh-zavdan-testu-z-ukrajinskoji-movi-i-literaturi-shcho-vikoristovuvavsya-pid-chas-zovnishnogo-nezalezhnogo-otsinyuvannya-u-2015-rotsi 

На цей раз надаємо слово двом учителям української мови та літератури з різних регіонів України.

ПРО «НЕІДЕАЛЬНІ» ЗАВДАННЯ   АБО ЧИ  ВМІЄ УЧЕНЬ РОЗУМІТИ ПРОЧИТАНИЙ ТЕКСТ 

Не можу стояти осторонь дискусії, яка точиться навколо окремих завдань незалежного тестування з української мови та літератури 2015 року. Справедливо зауважу, що всі завдання в будь-якому тесті ідеальними бути не можуть.

Проте особливо бентежить той факт, що суперечки ведуться часто поза професійною площиною, із образами та звинуваченнями…

Звичайно, занепокоєння учнів, батьків і вчителів є зрозумілим – адже абітурієнти, які не складуть обов'язковий тест з української мови, не допускатимуться до тестування з інших предметів…

Проте, який сенс випускникам складати тести з інших предметів, якщо вони не знають мови? І, звичайно, ти не зможеш стати студентом через рівень своїх знань…

На жаль, виявилося, що не всі випускники володіють навичками розуміння прочитаного тексту, не всі майбутні студенти виявилися готовими до виконання завдання такого рівня… Аналізувати художні твори за якоюсь усталеною схемою у школах іще якось вчать, але чи завжди ми, вчителі, вчимо розуміти прочитане? 

Зараз незадоволені пишуть листи до всіх інстанцій, вимагаючи вилучити ці горезвісні п’ять завдань.

Вони захопилися «боротьбою» настільки, що забули про існування тих випускників, які виконали завдання правильно, адже добре підготовлена група абітурієнтів з цими завданнями впоралася… Незважаючи на те, що відповідно до  шкільної програми на розділ "Читання"  в 10-11 класах відведено лише дві години на рік…

Мабуть, все-таки укладачі тестів переоцінили потенційні можливості абітурієнтів, включивши ці п’ятьзавдань до тесту для «всіх». У тому числі й до переліку завдань, які використовуватимуться для випускного іспиту — державної підсумкової атестації. І хоч формування компетенцій уважного читання — одне з найважливіших програмових завдань шкільного курсу української мови, виявилось, що ми, вчителі, просто недопрацювали в цьому напрямку...

Тож і для нас, вчителів, і для укладачів тестів, зазначені недоречності стануть «домашнім завданням» на наступний навчальний рік… 

Людмила Горіздра, вчитель української мови та літератури Василівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Полтавського району. 

ЗНО-2015 З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ: КОРОТКІ ПІДСУМКИ

Найперше, про що потрібно говорити всім освітянам та причетним до освіти особам, - це те, що альтернативи ЗНО поки що в цій країні немає. Такий спосіб перевірки отриманих знань у школі наразі є найкращим, тому моя критика спрямована не проти ЗНО як системи оцінювання знань та умінь учнів, а проти непродуманих кроків, які роблять Український центр оцінювання якості знань та Міністерство освіти і науки України, чим відверто дискредитують ідею незалежного оцінювання.

У цьому році було допущено кілька серйозних прорахунків, які сумарно справляють дуже непривабливе враження про організаторів цьогорічного ЗНО. Недоліки стосуються не лише процедури проведення, але й змісту тестів.

І. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗНО – 2015 мала певні особливості, які відрізняють її від попередніх років:

1) ЗНО об’єднали з ДПА. І це був, безперечно, правильний крок. АЛЕ гарну ідею об’єднання зіпсувала велика ложка дьогтю –ЗНО-ДПА провели на 5 тижнів раніше закінчення навчального року, що спричинило одразу кілька серйозних проблем:

- діти потрапили в жахливий цейтнот, пов’язаний з урізаною програмою з мови та літератури, яку вчителі намагалися «запхнути» в дитячі голови у рекордні терміни. Наприклад, протягом п’яти останніх тижнів за програмою з української літератури старшокласники повинні були вивчати творчість Ліни Костенко, всю емігрантську літературу та твори постмодерну. Коли в грудні громадськість підняла хвилю обурення проти таких «новацій», чиновники УЦОЯО запевнили, що ці твори не потраплять у тести ЗНО. Результат – П’ЯТЬ (!) питань з 24-ох були саме з програми за травень місяць.

- учням 11-их класів не дали ЖОДНОГО офіційного дня для підготовки до такого серйозного випробування, якого досі не було в історії складання випускних іспитів.

2) У цьому ж експериментальному році УЦОЯО наполіг на проведенні ЗНО з української мови та літератури двох рівнів складності. Єдиний аргумент, на який спромоглися ініціатори цієї ідеї, звучав приблизно так «Вимоги до знань з української мови для учителів трудового навчання і для майбутніх філологів мають бути різними». АЛЕ ж досі ми легко обходилися одним тестом (як це відбувається в більшості країн), відбираючи на філологічні факультети абітурієнтів з високими балами (180 - 200), натомість для інших (нефілологічних) факультетів достатньо було набрати меншу кількість балів. Будь-який учитель-філолог знає, що написати ЗНО на 180 – 200 балів можуть тільки ті діти, які дуже добре знають програмовий матеріал за весь курс з української мови (за замовчуванням це і є  підвищений рівень складності). Насправді вагомим аргументом на користь поглибленого тесту міг би стати указ про скасування творчого конкурсу у вишах, який (усі знають) є сильно корумпованим, але цього не сталося. Натомість ми черговий раз стали свідками сліпого мавпування усього, що роблять у РОСІЇ: саме там у минулому році пішли на такий самий крок. Цікаво було б дізнатися, скільки коштував цей експеримент для нашої держави і скільки вишів вимагають тест підвищеної складності під час вступу? Можливо, спочатку потрібно було б зібрати інформацію по вишах, а потім експериментувати на наші гроші?

3) У цьому навчальному році вирішили провести ЗНО для 300 тисяч абітурієнтів в один день. Не дивно, що це спричинило величезну кількість технічних проблем з організації та проведення тестування. Можете собі уявити сотні інструкторів, які вперше інструктують дітей, не знаючи до пуття процедури, яку самі ж проводять? Що вже казати, наприклад, про ситуацію, коли дорослі хлопці та дівчата змушені були тулитися за маленькими партами в початковій школі?! Це за умови, що тестування тривало майже 3 години? Декому з дітей помилково дали тестові зошити з чужим номером,  дехто неправильно запакував контейнер, дехто з інструкторів забувся забрати в дітей бланки базового рівня складності, і ці діти мали змогу писати творчу роботу довше за інших… Таких «проколів» було безліч. За кожним із них – долі дітей, які з об’єктивних причин не вступлять в омріяні виші, бо їм «пощастило» складати ЗНО в новостворених центрах тестування.

4) Уперше за всю історію складання тестів ЗНО творчу роботу перевірятиме лише ОДИН експерт (другий контролюватиме перевірку лише вибірково). Процедура такої перевірки в усьому світі, як правило, передбачає ТРИ експертизи Якщо хтось хоч трохи уявляє, що означає перевірка творчої роботи з української мови, то добре знає, що один експерт НЕ МОЖЕ забезпечити об’єктивного оцінювання, особливо коли йдеться про зміст роботи. Я особисто не раз тримав у руках роботи, у яких за зміст ставили 4 – 5 балів, за умови, що ВСІ 6 компонентів (теза, 2 аргументи, 2 докази, висновок) були наявні, а це означає, що за роботу потрібно ставити МІНІМУМ 7 балів.

5) Уперше поріг «склав/не склав» визначають спеціально відібрані експерти, які встановлюють мінімальний поріг прохідності. Це означає, що в цьому році частина абітурієнтів отримає сертифікат, у якому може з’явитися запис «ЗНО не складено». Якщо ж взяти до уваги, що ДПА та ЗНО було об’єднано, то цей самий експеримент саме цього року поставить багатьох батьків, учителів та директорів шкіл: а що буде з тими дітьми, які не склали перший іспит?

      Якщо скласти разом усі вказані вище організаційні недоречності, то отримаємо в сумі суцільне негативне враження від усієї процедури проведення ЗНО, що може стати приводом для хвилі дискредитації незалежного оцінювання і повернення до вступних іспитів у вишах.

ІІ. ЗМІСТ ТЕСТІВ ЗНО-2015:

Оскільки в цьому ЗНО об’єднали з ДПА, наші діти повинні були б отримати тест середньої складності, добре вивірений та продуманий. Натомість ми отримали найскладніший тест з української мови за всю історію складання ЗНО:

1)      Частка питань з різних розділів лінгвістики виявилася абсолютно непропорційною: з 43-х питань з мови 19 питань (!) узято з найскладнішого розділу мовознавства – СИНТАКСИСУ і ПУНКТУАЦІЇ. А це 44% (!) від усіх завдань з мови. Такі завдання не лише дуже складні для виконання, вони ще й забирають занадто багато часу. Норма виконання тестових завдань – 1 хвилина на питання (що добре знають працівники УЦОЯО). Зрозуміло, що на 19 питань з синтаксису наші діти потратили мінімум удвічі більше від запланованого часу, що вже є підставою стверджувати про серйозне порушення у відборі тестових завдань.

2)      У питанні з мови було допущено помилку у підборі варіантів відповідей, зокрема у реченні «Буду, мамо горда і вродлива, з тебе дивуватися повік»?  ми маємо справу з двома означеннями, які можна кваліфікувати як відокремлені, адже за правилом, якщо 2 означення стоять після означуваного слова, то їх вважають відокремленими (Див «Правопис української мови», де є абсолютно ідентичний приклад з відокремленим означенням «Слався, мій народе, мій гордий, чесний, добрий, молодий» § 118, п.17, б), однак цей варіант відповіді не буде визнано як правильний.

3)      Стосовно тексту та питань до нього написано багато, тому коментувати не буду, погоджуюся з автором цього уривка – Галиною Пагутяк, яка офіційно заявила, що сама б як автор ніколи не вибрала серед запропонованих варіантів правильної відповіді.

4)      Про питання з української літератури було сказано вище, можу лише уточнити, що навіть якби діти і встигли галопом вивчити програму з української літератури в рекордні терміни: замість 68 годин вони повинні були засвоїти весь матеріал за 58 годин, то якість такого вивчення викликає в усіх великі сумніви. Відповідно, до тестів ЗНО не повинні були потрапити мінімум 5 питань (пит. 51 – Л.Костенко «Маруся Чурай», пит. 52. – емігрантська л-ра, пит. 53. – л-ра постмодерну, пит. 54 – «Маруся Чурай», пит. 57 – емігрантська л-ра). 

Підсумовуючи все викладене вище, можу однозначно стверджувати, що такого жахливого ЗНО ми ще не бачили. Єдине питання до ініціаторів цих «нововведень»: Навіщо було все це влаштовувати ОДНОЧАСНО? Навіть один пункт із зазначених вище міг стати приводом для серйозних висновків. Тому дуже хочеться, щоб на наступні роки ці недоліки було враховано і виправлено, а будь-які експерименти над нашими дітьми залишали лише приємні спогади про їхнє проведення. 

P.S. Попередній зріз по статистиці виконаних творчих робіт засвідчує, що відсоток незаповнених бланків Б вражає всіх екзаменаторів. Майже чверть учнів не встигла записати твір. Цікаво, що на це скажуть наші чиновники від освіти? 

             Тарас Ткачукучитель-методист, канд. філол. наук, м. Вінниця.

КОМЕНТАРІ  

Автор: Sergiy Terno.
Опубліковано 13.05.2015 в 21:10
Я не є фахівцем з української мови та літератури, не хочу заглиблюватись у питання змісту і пропорційності завдань (хоча думаю, що всі закиди варті того, щоб їх взяли до уваги принаймні). Я хочу підтримати думку Тараса Ткачука з приводу необхідності проводити ЗНО за принципом: "сім разів відміряй, один раз відріж". Оскільки я аналізував діяльність УЦОЯО та його попередника протягом десь так 6 років (2003-2009), то можу сказати, що основним принципом діяльності як Центру тестових технологій, так і його правонаступника УЦОЯО в той час було гасло:
"Здійснимо кавалерійський наскок на оцінювання якості освіти!". 
Із пісні слів не викинеш, у мене не одна публікація присвячена критиці УЦОЯО, в тому числі були закиди щодо фахового рівня наших верховних суддів (про це можна прочитати на сайтіhttp://sites.znu.edu.ua/interactiv.edu.lab/125.ukr.html).
Отже, судячи зі свідчень пана Тараса, можу зробити висновок, що мало що змінилось в організації роботи з оцінювання якості освіти. Управління системами - це серйозна річ, тут потрібні ґрунтовні знання та непересічні розумові здібності. Я пам'ятаю, як цілий університет (з усім ректоратом та професурою) виявився абсолютно безпорадним, коли намагався провести перші пробні тренінги із ЗНО в 2009 році. Добре, що хоч без летальних наслідків обійшлося, але травми були. Системно мислити - ось чого не вистачає усій нашій країні, а ЗНО - це чергове підтвердження цієї істини.
Відповісти
Автор: Larisa Lukynenko
Опубліковано 13.05.2015 в 21:05
".. Уперше поріг «склав/не склав» визначають спеціально відібрані експерти, які встановлюють мінімальний поріг прохідності. Це означає, що в цьому році частина абітурієнтів отримає сертифікат, у якому може з’явитися запис «ЗНО не складено». "т.е. те, школьники у которых дисграфия-дисле ксия----логопед ические проблемы с ПИСЬМЕННОЙ и УСТНОЙ речью....и которым 11 лет в школе ни один специалист НЕ оказывал ни какой помощи, не проводил коррекцию...... потому что " это просто лень и безграмотность" конкретного ученика.....УЖЕ ТОЧНО НЕ смогут поступить НИ в какой ВУЗ, даже если они очень талантливы и успешны в других науках?!!! Вообще то это ДИСКРИМИНАЦИЯ детей с дисграфией-дисл ексией!!!! А ЧТО по ЭТОМУ поводу думают МЕЖДУНАРОДНЫЕ правозащитные организации?!!! !
Відповісти
Автор: Тетяна Чистякова
Опубліковано 13.05.2015 в 21:03
Я школу закінчила 45 років тому, інститут - 35, я російськомовна людина, але... прочитала тести. Та нема в них нічого занадто складного, крім того, що вчителі не вчать дітей думати, аналізувати і самі не вміють. Вчителі не читають книжок, статей у журналах, вони живуть у 50-х роках двадцятого століття, Так є винятки, але їх, як і перлин, дуже мало.
Відповісти
Автор: Максим Петренко
Опубліковано 10.05.2015 в 14:23
Чи є у авторів якісь підстави стверджувати, що цьогорічний тест був найскладнішим за всю історію? Показники складності тестових завдань ще не опубліковані, а автори, як можна судити з відомостей про них, не є працівниками УЦОЯО.
Відповісти
Автор: Бєлий Володимир
Опубліковано 09.05.2015 в 17:53
У контексті "складностей" цьогорічного поєднання ДПА і ЗНО (давно треба було) нам, педагогам-практ икам, є сенс звернути увагу на ДВІ речі. ПЕРШЕ, - на тлі наших щоденних розмов в учительській про унікально-цікав і щораз нові прояви лінощі учнів побачити в нових умовах атестації дійові чинники підняття мотивації до навчання. Доносити їх до свідомості своїх учнів. Вже наступного року побачите як на краще зміниться ситуація у цьому плані. ДРУГЕ, - "грош ціна нам у базарний день" як вчителям, якщо ми не поєднаємо в одне ціле нашу готовність постійно консультувати учнів до, після занять та на перервах із суворою вимогливістю до виконання завдань, які ми ж маємо підбирати глибоко продуманим чином, щоб реально гарно готувати до випробувань. "Після бою кулаками не махають", а тренуються з більшим натхненням.Не можна ж всім на всі питання ідеально відповісти - покажи себе на інших!
 
Категорія: Точка зору | Переглядів: 1220 | Додав: ZAVRMK | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Календар
«  Травень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Календар подій
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Цей день в історії
Архів записів

Copyright MyCorp © 2020
Конструктор сайтів - uCoz