Відповідно до статті 1 закону атестація працівників – це процедура оцінки професійного рівня працівників кваліфікаційним вимогам і посадовим обов’язкам, проведення оцінки їх професійного рівня.

Статтею 11 закону встановлено, що роботодавці можуть проводити атестацію працівників. Категорії працівників, які підлягають атестації, та періодичність її проведення визначаються колективним договором. В установах, у яких не укладаються колективні договори, категорії працівників, які підлягають атестації, строки та графік її проведення визначаються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації.

Атестація працівників проводиться не частіше ніж один раз на три роки і тільки в їх присутності за рішенням роботодавця, яким затверджуються положення про проведення атестації, склад атестаційної комісії, графік проведення атестації. Інформація про проведення атестації доводиться до відома працівників не пізніше ніж за два місяці до її проведення. На кожного працівника, який підлягає атестації, безпосередній керівник складає характеристику, що подається атестаційній комісії після ознайомлення з нею працівника, але не пізніше ніж за тиждень до атестації.

Атестаційна комісія формується з висококваліфікованих фахівців та представника виборного органу первинної профспілкової організації. 

Рішення атестаційної комісії приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії та доводиться до відома працівника і роботодавця протягом трьох днів після його прийняття. Засідання атестаційної комісії вважається правоможним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини її складу.

Згідно зі статтею 12 закону атестації не підлягають працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року; вагітні жінки; особи, які здійснюють догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом, інвалідом дитинства; одинокі матері або одинокі батьки, які мають дітей віком до чотирнадцяти років; особи, які працюють за сумісництвом. Колективним договором можуть установлюватися інші категорії працівників, які не підлягають атестації.

Відповідно до статті 13 закону атестаційна комісія приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі.

Кваліфікаційні характеристики кухарів затверджено наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 30.11.1999 № 918 «Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 65 «Торгівля та громадське харчування» (позиції 10, 11 розділу «Робітники»).

Під час атестації враховуються також вимоги наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 № 336 «Про затвердження Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників», пунктом 9 Загальних положень якого встановлено, що всі працівники повинні підвищувати професійну кваліфікацію згідно з вимогами чинного законодавства.

Пунктом 11 Загальних положень передбачено, що особи, які не мають відповідної освіти або стажу роботи, встановлених кваліфікаційними вимогами, але мають достатній практичний досвід та успішно виконують у повному обсязі покладені на них завдання та обов’язки, можуть бути, як виняток, залишені на займаній посаді або призначені на відповідні посади за рекомендацією атестаційної комісії.

Підготовка кваліфікованих робітників, зокрема кухарів, та підвищення їх кваліфікації здійснюється професійно-технічними навчальними закладами, а також на виробництві, у сфері послуг згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.2007 № 1117 «Про затвердження Державного переліку професій з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах. Книга 2»):