Відповідно до ст. 17 Закону України «Про відпустки» та ст. 179 КЗпП України на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана соціальна відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю 126 (140) календарних днів: до пологів – 70 календарних днів; після пологів – 56 календарних днів (70 календарних днів – у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів.
До відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за заявою жінки приєднується щорічна відпустка незалежно від тривалості її роботи в поточному робочому році.
Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV встановлено право застрахованих осіб на матеріальне забезпечення за соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, зокрема, на допомогу по вагітності та пологах.
При цьому, Законом № 1105 не передбачені підстави для відмови в наданні допомоги по вагітності та пологах.
Відповідно до статті 25 Закону № 1105 допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
Підставою для призначення допомоги по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом – копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи (ст. 31 Закону № 1105).
Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі визначено Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11. 2001 № 455 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.12.2001 за № 1005/6196).
Згідно із п.п. 6.1. п. 6 Інструкції № 455 листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю і пологами видається за місцем спостереження за вагітною з 30 тижнів вагітності воднораз на 126 календарних днів (70 календарних днів до передбачуваного дня пологів і 56 - після).
Із дня, зазначеного у листку непрацездатності, виданого у зв’язку з вагітністю та пологами, застрахована особа знаходиться у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, і саме з цього дня у застрахованої особи виникає право на одержання допомоги по вагітності та пологах.
Оскільки перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами є правом, а не обов’язком, то жінка має право продовжувати працювати ще деякий час після надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, а також перервати відпустку та приступити до роботи раніше дати, вказаної у листку непрацездатності.
Така правова позиція підтверджується також висновками, викладеними в листах Мінсоцполітики від 17.09.2015 № 529/18/99-15, від 23.05.200 № 273/020/99-08 , ФССзТВП від 09.11.2011 № 3361-07.
Разом з тим, якщо жінка за власним бажанням продовжує працювати, незважаючи на виданий листок непрацездатності по вагітності та пологах, або завчасно приступає до роботи їй за рахунок коштів фонду соцстраху будуть профінансовані лише дні фактичної декретної відпустки, а за період, коли вона працювала, буде виплачено заробітну плату. Чинним законодавством не передбачено одночасної виплати заробітної плати і допомоги по вагітності та пологах.
Привертаємо увагу, що згідно з п. 165.1.1 Податкового кодексу України сума допомоги по вагітності та пологах, на відміну від суми заробітної плати, не включається до бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Роз’яснюємо також, що згідно з ч. 8 ст. 79 КЗпП України, ч. 3 ст. 12 Закону України «Про відпустки» передбачено можливість відкликання роботодавцем працівника лише з щорічної відпустки у виняткових випадках, визначених законом.
Отже, чинним законодавством не передбачено відкликання працівника з відпустки по вагітності та пологах.
