– Чи необхідно визначати рейтинг навчального закладу чи педагогічних працівників для виплати надбавки за престижність педагогічної праці? В деяких територіях органи влади наполягають на розробці та запровадженні відповідного положення про виплату такої надбавки залежно від результатів роботи школи та педагогічних працівників.

– З метою підвищення престижності праці педагогічних працівників постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 № 373 «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I - II рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування» (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 № 88) передбачено установлення педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування надбавки у граничному розмірі 20 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).

Абзацом другим пункту 1 цієї постанови передбачено, що розмір надбавки встановлюється керівником закладу (установи) у межах фонду оплати праці.

При цьому будь-яких інших норм чи умов щодо порядку встановлення надбавки, зокрема запровадження такої вимоги, як рейтинг навчального закладу залежно від його внеску у виконання Закону України «Про освіту» та надання якісних послуг, чи результатів роботи педагогічних працівників ні цією постановою, ні іншими нормативними актами з питань оплати праці не передбачено. Зазначена постанова не містить умов стосовно зобов’язань органів влади або керівників навчальних закладів щодо розробки відповідного положення, як це, для прикладу, передбачено Порядком надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам навчальних закладів державної та комунальної форми власності за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов'язків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5.06.2000 № 898.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про освіту» місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування створюються відповідні органи управління освітою, діяльність яких спрямовується на управління навчальними закладами, що є комунальною власністю; організацію навчально-методичного забезпечення навчальних закладів, вдосконалення професійної кваліфікації педагогічних працівників, їх перепідготовку та атестацію у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти; координацію дій педагогічних, виробничих колективів, сім'ї, громадськості з питань навчання і виховання дітей; визначення потреб, розроблення пропозицій щодо державного контракту і формування регіонального замовлення на педагогічні кадри, укладання договорів на їх підготовку; контроль за дотриманням вимог щодо змісту, рівня і обсягу освіти, атестацію навчальних закладів, що є комунальною власністю. Розробка нормативних документів, зокрема й тих, які зачіпають умови оплати праці, повноваженнями місцевих органів управління освітою не передбачені.

Отже надбавка за престижність педагогічної праці встановлюється керівником закладу всім педагогічним працівникам у граничному розмірі 20% посадового окладу (ставки заробітної плати) у межах фонду оплати праці.

При забезпеченні прав педагогічних працівників на оплату праці, зокрема й встановлення надбавки у граничному розмірі 20%, необхідно врахувати положення частини 4 статті 77 Бюджетного кодексу, якою встановлено, що при затвердженні відповідних бюджетів місцеві ради мають передбачати видатки, необхідні для першочергового забезпечення потреби в коштах на оплату праці працівників освіти відповідно до встановлених законодавством умов оплати праці та розміру мінімальної заробітної плати.

Пунктом 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. № 228, передбачено, що під час визначення обсягів видатків бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді. Обов'язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями.