Із листа до редакції: "У відділі освіти наполягають, щоб ми оновили статут і локальні документи закладу освіти до кінця 2018 року. Чи повинні ми виконати цю вимогу? Який порядок внесення змін?"
Установчі документи, зокрема статут, та локальні документи закладів освіти можна переоформлювати у поточному режимі. Підстава — підпункт 13 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про освіту» (далі — Закон про освіту). Ним установлено: «переоформлення установчих документів закладів освіти з метою приведення їх у відповідність із цим Законом здійснюється протягом п’яти років з дня набрання чинності цим законом».
Крім цього, у пункті 5 цього самого розділу Закону про освіту засновникам закладів освіти також рекомендовано протягом п’яти років привести установчі документи закладів освіти у відповідність із цим законом.
Чому не варто поспішати
Робоча група, створена наказом МОН, розробила зміни до Закону України «Про загальну середню освіту». Також готують проекти нових підзаконних актів з різних питань діяльності закладів загальної середньої освіти. Норми нових нормативних документів, після набрання ними чинності, мають бути передбачені і в установчих документах закладів дошкільної освіти.
|
Як бути із термінологічною розбіжністю
У Законі України «Про загальну середню освіту» відбулися такі термінологічні зміни:
«загальноосвітній навчальний заклад»
|
«заклад загальної середньої освіти»
|
«навчально-виховний процес»
|
«освітній процес»
|
«діти, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації»
|
«діти з особливими освітніми потребами»
|
«засновник (власник)»
|
«засновник (засновники)»
|
«надання освітніх послуг»
|
«провадження освітньої діяльності»
|
До приведення актів законодавства і установчих документів закладів освіти у відповідність із законами тимчасова термінологічна розбіжність не має перешкоджати реалізації відповідних положень законодавства, прав осіб на освіту чи діяльності закладів освіти.
Це роз’яснює МОН у листі «Щодо нагальних питань впровадження Закону України «Про освіту» від 13.10.2017 № 1/9-554.
|
А згідно із підпунктом 1 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про освіту:
«До приведення законодавства і установчих документів закладів освіти у відповідність із цим Законом терміни «навчальний заклад» і «заклад освіти» є ідентичними, а всі суб’єкти владних повноважень і навчальні заклади керуються всіма положеннями цього Закону, що стосуються закладів освіти, а також положеннями законодавства, що стосуються навчальних закладів у частині, що не суперечить цьому Закону».
Як оновити статут
Установчими документами суб’єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, — статут (положення) суб’єкта господарювання (ст. 57 ГК).
Установчі документи закладу освіти, їх нову редакцію та зміни до них затверджує засновник закладу освіти або уповноважена ним особа (ст. 25 Закону про освіту).
Загальні вимоги щодо оформлення статуту викладені у Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV (далі — Закон про державну реєстрацію).
Положення статуту не можуть суперечити законодавству.
Рекомендації щодо оформлення статуту — у Додатку 1.
В установчих документах слід зазначити:
- найменування суб’єкта господарювання;
- мету і предмет господарської діяльності;
- склад і компетенцію органів управління;
- порядок прийняття рішень;
- порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків;
- умови реорганізації та ліквідації.
Питання, які вже врегульовані актами законодавства, зокрема такі, як реорганізація чи ліквідація, доцільно зазначати у статуті у вигляді відсилання до відповідних законів України або підзаконних актів.
|
Який порядок внесення змін у статут, дізнайтеся з Додатка 2.
Оновили статут, що далі
Після того як оновили статут, можна оновити інші локальні документи, зокрема такі, як:
- правила внутрішнього розпорядку;
- посадові (робочі) інструкції.
Правила внутрішнього розпорядку
Правила внутрішнього розпорядку — локальний нормативний документ, який регламентує, зокрема, організаційно-правові аспекти трудових взаємовідносин роботодавця та працівників від дня укладання трудового договору до дня припинення трудових відносин у закладі.
Значення поняття «правила внутрішнього розпорядку» ширше, ніж «правила внутрішнього трудового розпорядку». Тобто є підстави вважати, що включення до відповідного внутрішнього документа питань, пов’язаних з іншими учасниками освітнього процесу, наприклад, питання пропускного режиму у закладі освіти, є цілком виправданим.
|
Структура тексту правил рекомендована Держкомархівом у Збірнику уніфікованих форм організаційно-розпорядчих документів (схвалений Методичною комісією Держкомархіву України, протокол від 20.06.2006 № 3).
Посадові (робочі) інструкції
Обов’язки, права та відповідальність працівників закріплюють у посадових (робочих) інструкціях. Це обов’язкові документи, що мають бути в кожному закладі освіти.
Посадові (робочі) інструкції складають для працівників за всіма посадами, що зазначені у штатному розписі закладу.
Структури посадових і робочих інструкцій суттєво не відрізняються. Одна із відмінностей у тому, що робочі інструкції можна доповнювати прикладами робіт, які працівник має виконувати.
Слід дотримуватися єдиного підходу до побудови, структури та викладу змісту розділів посадових (робочих) інструкцій, які відображають повний перелік завдань, обов’язків і повноважень працівників.
У разі зміни назви посади (професії), перерозподілу обов’язків між працівниками у зв’язку зі скороченням чисельності вносять зміни, доповнення до посадової (робочої) інструкції.
Основою для розроблення посадових інструкцій є Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, Випуск 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності», затверджений наказом Мінсоцполітики від 29.12.2004 № 336.
До посадової інструкції обов’язково включають блок питань з охорони праці (пп. 4 п. 1 розд. 4 Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти, затвердженого наказом МОН від 26.12.2017 № 1669).
|
Нормативного акта, який містив би обмеження щодо терміну дії посадових і робочих інструкцій (як і більшості організаційно-розпорядчих документів), не затверджено. Для посадових (робочих) інструкцій визначено строк зберігання — 5 років (ст. 43 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Мін’юсту від 12.04.2012 № 578/5).
Відповідно до «Загальних положень» Випуску 1 «Професії працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Мінпраці від 29.12.2004 № 336, до посадових інструкцій може бути внесено зміни та доповнення лише на підставі наказу керівника організації за певних обставин:
- у разі перерозподілу обов’язків між працівниками у зв’язку зі скороченням чисельності, раціоналізацією бізнес-процесів;
- за зміни назви організації, підрозділу, посади.
Ніна Омельяненко
шеф-редактор управлінських видань MCFR Освіта
Володимир Божинський
керівник експертної групи з питань державно-громадського управління освітою директорату дошкільної та шкільної освіти Міністерства освіти і науки України
Матеріали використані з журналу "Практика управління закладом освіти" №11,листопад 2018 |