«Я б говорила не про контроль батьків над вчителями – а про партнерство батьків та вчителів. Це нова категорія, яку ми мусимо додати до нашої школи. Тому що батьки часом зараз розглядаються школою, як "ті-хто-мають-принести-гроші-на-школу". А вони мають бути партнерами. Школа теж не має, де ще шукати інших партнерів, – бо це дві сторони, які найбільше зацікавлені в успіху цих дітей», - зазначила Лілія Гриневич, наголосивши, що культура партнерства в новій українській школі – це взагалі одна з базових цінностей нової школи.

Вона також зазначила, що у разі порушення методичних рекомендацій, батьки мають право у ввічливій формі навести свої аргументи вчителю, оскільки все робиться заради якості освіти дітей.

Наприклад, сказати: «На сайті МОН написано, що діти мають писати олівцем, а ви змушуєте писати ручкою, а ще червоним підкреслюєте помилки – це стрес для дитини. Будь ласка, чи можете ви перейти до нових методичних рекомендацій».

«Якщо вчитель буде казати, що він не погоджується і хоче вчити так, як вчив 25 років до того, у цьому випадку ви звертаєтеся до дирекції школи про порушення методичних рекомендацій», - зауважила міністр освіти.

У разі, якщо дирекція школи не реагуватиме, батькам необхідно буде звернутись на електронну скриньку Міносвіти з чітким вказанням номера школи та прізвищем вчителя.

«Якщо є порушення методичних рекомендацій і програм, які затверджені Колегією МОН, це для нас є приводом для інспекції і визначення, наскільки вчитель виконує посадові обов’язки», - повідомила Лілія Гриневич.

Вона також зауважила, що держава не має коштів змінювати підручників на цьому етапі. Нові підручники будуть під нові стандарти.

«Але вчитель завжди має право щось пропустити в підручнику і орієнтуватися на програму. У підручнику для 6-річних дітей в перші місяці навчання було визначення нуля: "Нуль – це відсутність елементів в множині". Значна частина вчителів розуміли, що це абсолютно глупота – змушувати дітей вчити це напам'ять в 6-річному віці у перші місяці навчання в школі. Вони просто опускали це визначення і подавали його вже тоді, коли дитина була до цього готова», - зазначила міністр.

Вона висловила переконання, що шлях збільшення кількості фактичних знань та інформації, яким йшла наша школа останні десятиліття є безперспективним.

«У нас відбулася знаннєва криза української школи. Ми мусимо це зрозуміти і визнати. Ми повинні виділити ядро знань, з яким треба обов'язково працювати. На цьому ядрі знань будувати вміння, як застосовувати ці знання для вирішення практичних життєвих ситуацій, як формувати навички критичного мислення. Таким чином ми маємо сформувати в дітей ключові компетентності, які сьогодні визнані провідними освітніми системами світу як такі, що необхідні для сучасної людини в 21 столітті. І їх буде покладено в основу змісту освіти в новій українській школі», - зауважила міністр.

За її словами, в будь-якому випадку, оновлення програм – це вже крок назустріч тим дітям, які сьогодні вчаться у початковій школі.

«Я весь час звертаю увагу вчителів на те, що ми живемо в новому столітті. Це інше покоління дітей, яке по-іншому сприймає інформацію. Ми теж мусимо мінятися. Неможливо навчати сучасних дітей так, як навчали нас», - наголосила міністр освіти і науки Лілія Гриневич.