У Міжнародний день прав людини – 10 грудня 2018 року – у Києві представили результати другого загальнонаціонального соціологічного дослідження «Що українці знають та думають про права людини: оцінка змін (2016 - 2018)».

Соціологічне опитування проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва у співпраці із громадською організацією «Центр інформації про права людини» за підтримки Програми розвитку ООН в Україні.

Свобода (86% респондентів зазначили її як основну цінність), справедливість (70%) та безпека (67%) продовжують залишатися серед ціннісних пріоритетів українців.

«Високі показники свободи та справедливості в Україні пояснюють несприйняття українцями недемократичних форм управління та різних форм тиску з боку держави. Відтак, демократичні реформи, які наразі відбуваються у державі, є вкрай важливими для подальшого розвитку держави та для досягнення Цілей сталого розвитку, не залишаючи нікого позаду», – зауважив Маркус Бранд, радник з демократичного врядування Програми розвитку ООН.

Коли респондентам було запропоновано визначитися із тим, що важливіше – достаток чи свобода, то практично половина з них (45%) висловили готовність терпіти матеріальні труднощі, але не поступатися своїми правами, тоді як майже чверть готові поступитися частиною своїх прав та свобод заради добробуту, а приблизно третина не змогла визначитися з цього приводу.

Так, дві третини населення у пріоритеті зазначають соціально-економічні права. І це не дивно, зазначають дослідники, адже трохи більше половини населення живуть за доходами, що є нижчими від фактичного прожиткового мінімуму, а чверть – в умовах крайньої бідності. проте дослідження 2018 продемонструвало позитивну динаміку збільшення кількості тих, хто обирає свободу і не готовий поступатися владі своїми правами навіть під загрозою терпіти матеріальні труднощі.

Крім того, сприйняття запропонованої дихотомії не є однаковим для всієї країни: найбільш віддане ідеалам свободи населення Донбасу, де 74% опитаних заради особистої свободи та гарантій дотримання всіх громадянських прав готові терпіти певні матеріальні труднощі (в інших регіонах таких від 36% до 48%).

«Свобода – як повітря: її не помічаєш, поки вона є. Опинившись перед реальною загрозою її втратити, людина зовсім по-іншому починає цінувати свої права і навіть готова терпіти матеріальні труднощі заради збереження прав і свобод», – прокоментувала Тетяна Печончик, голова правління Центру інформації про права людини.

Разом із тим, така цінність, як толерантність, є важливою лише для чверті опитаних українців. «Рівень готовності населення до обмеження прав вразливих груп продовжує залишатися доволі суттєвим, і змін за два останні роки тут практично не відбулося. Так, 66% опитаних вважають, що можна обмежувати права наркозалежнихлюдей, 56% – виправдовують обмеження прав колишніх засуджених, 51% – готові до обмежень прав людей із непопулярними політичними поглядами», – зауважила Ірина Бекешкіна, директорка Фонду.

Конфлікт на Сході України продовжує впливати на ставлення населення до дотримання прав людини. В Україні лишається велика частка тих, хто готовий виправдовувати неправові методи у зоні конфлікту. Рівень прийняття таких методів тим вищий, чим далі людина перебуває від бойових дій. Щодо можливості застосування тортур до ворогів під час бойових дій, то переважна більшість респондентів висловилися проти цього, тоді кожен десятий опитаний припускає можливість таких дій.

Незмінною лишається пасивність Українців щодо захисту своїх прав. З тих осіб, які стикалися із ситуаціями порушення своїх прав, 55% вказали, що вони ніколи не намагалися ці права захищати. Рівень пасивності й зневіри у захисті власних прав є критичним у південному регіоні, де 3/4 заявили, що навіть не пробували захищати власні права.

«На жаль, в Україні половина населення навіть не знають, що їхні права порушуються і що йдеться саме про реалізацію особистих прав, а не примхи державних чиновників», – пояснює Володимир Яворський із Центру інформації про права людини.

Тривожним залишається високий рівень сприйняття самосуду – 38% опитаних вважають, що самосуд припустимий за певних обставин, а ще 12% – що самосуд на сьогодні є цілком виправданим та прийнятним. Лише половина населення наголошує на неприпустимості таких дій.

Найбільш згадуваним джерелом інформації про права людини залишається телебачення (2/3 опитаних). Друге місце посідають друзі, родичі, колеги (41%), третє – інтернет-сайти (37%), причому згадки про це джерело у порівнянні з листопадом 2016 року збільшилася на 7%.

Підбиваючи підсумки розмови експерти підкреслили важливість освіти, поінформованості та вплив ЗМІ на широку загальну обізнаність суспільства щодо можливостей захисту прав громадян. І зауважили, що це чи не єдине дослідження в Україні яке спробувало показати реальний стан речей у цій царині.