Я мислю – отже, існую.
Р. Декарт
Щоб зайняти гідне місце в європейській спільноті, наша держава потребує якісної освіти. Саме на якісну освіту сподіваються батьки, хочуть бачити своїх дітей підготовленими до життя, саме до неї прагнуть діти, які мріють знайти своє місце в житті, бути освіченими та конкурентоспроможними. Сучасні діти приходять до школи з бажанням діяти, причому діяти успішно. Їм подобається на уроці не просто слухати, а ставити запитання, обговорювати проблеми, брати інтерв'ю, приймати рішення, придумувати, фантазувати тощо. Якщо вчитель постійно організовує на своїх уроках таку діяльність, то навчання буде успішним, а здобуті знання - якісними. Така організація педагогічної діяльності вимагає від учителя оволодіння новими методами роботи, впровадження нових педагогічних технологій, необхідності самому вчителю вчитись, творити, розвиватись вдосконалюватись. Проведення уроків з використанням педагогічних технологій вважається одним із напрямків підвищення якості освіти.
В традиційній школі ніколи не розвивали критичне мислення, а ті, хто мав його від природи і використовував, були під тиском тоталітарного режиму. Так звана «традиційна» педагогіка, точніше сказати, авторитарна, мала на меті виховувати слухняного громадянина, а не мислячого. Для нашого стереотипного мислення часто і сьогодні термін «критичне» означає «критикувати» (тобто говорити про погане), а не мислити. І сьогодні учні часто розглядаються як «умістилища пам'яті». Проте для розвинених країн основним завданням освіти є те, щоб після закінчення школи випускники стали повноправними людьми, готовими до усіх труднощів дорослого життя, здатними вижити й бути успішними.
Саме такі завдання постають перед педагогами Ізмаїльського району. Головними проблемами, на які сьогодні орієнтує дидактика, мають бути не просто питання «що вчити?», а «для чого вчити?» і «як учити?» Тому пріоритетами державної політики розвитку освіти є особистісна орієнтація, формування національних загальнолюдських цінностей, створення умов для формування життєвих компетентностей школярів.
13 травня 2015 р. в Каланчацькому ЗНЗ відбулося засідання РМО вчителів української мови і літератури. Метою роботи засідання, яке відбулося у формі навчально-методичного семінару з теми «Формування комунікативної компетентності школярів шляхом використання елементів критичного мислення» стало завдання: поновити, систематизувати знання вчителів-словесників щодо ТРКМ, показати найбільш ефективні прийоми та методи навчальної діяльності, які сприяють формуванню комунікативних компетентностей школярів.
Учасники семінару відвідали відкритий урок української літератури у 10 класі, на якому вчитель вищої категорії Колеснік Т.А. продемонструвала високий рівень володіння елементами технології критичного мислення, а її учні, діти болгарської національності, виявили добрі комунікативні вміння володіння українським мовленням та вміння аналізу, синтезу та узагальнення. Весь урок був пройнятий високими патріотичними почуттями до нашої держави.
Майстер-клас «Використання прийомів технології розвитку критичного мислення на уроках української мови і літератури», який супроводжувався мультимедійною презентацією, провела вчитель-методист Першотравневської ЗОШ. Учасники семінару ознайомились з власним досвідом роботи Лариси Пантеліївни по впровадженню ТРКМ, який був проведений у формі тренінгу. Після навчальної та практичної роботи методист з навчальних дисциплін Ізмаїльського РМК М.І.Журавель рекомендувала вчителям-словесникам ознайомитися на методичному порталі сайту районного відділу освіти з матеріалами «Методика критичного мислення. Практичні поради».
В ході обговорення семінару взяли участь директор Каланчацького ЗОШ Пельтек О.Д. та заступник директора з НВР Фаніна Т.О. Після чого членами РМО було запропоновано рекомендувати вчителям-словесникам району впроваджувати в практику своєї діяльності елементи ТРКМ та вчителю української мови і літератури Колеснік Т.А надіслати розробку відкритого уроку до фахових видавництв для друку.
Матеріали семінару будуть поступово викладені на сайті відділу освіти в розділі "На допомогу педагогам", сторінка "Учителям української мови".
Методист РМК Журавель М.І.
|